заява про вступ третьою особою Гончара 71
Окружний адміністративний суд м. Києва
01051, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1
Справа № 640/3712/22
Суддя Вєкуа Н. Г.
Заявник:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю
«АРІКС»
01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 71
Код ЄДРПОУ: 32960452, Тел. 467-60-30
Відповідач: Міністерство культури та інформаційної
політики України
01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2
Код ЄДРПОУ: 43220275
Тел. 044 235 23 78
Треті особи: Товариство з обмеженою
відповідальністю «Концепт Плаза»
01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 14/55, офіс 1014
Код ЄДРПОУ: 42729358
ЗАЯВА
про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача
Окружним адміністративним судом м. Києва 13 квітня 2022 року відкрито провадження № 640/3712/22 у справі за позовною заявою ТОВ «Арікс» до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов’язання вчинити дії.
Вважаю, що рішення у даній справі безпосередньо вплине на мої законні права та інтереси, вказане обґрунтовується наступним:
Позивач вимагає скасувати наказ Міністерства культури та інформаційної політики України №588 від 29.07.2021 "Про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" Міністерства культури та інформаційної політики України, яким вирішено занести до Державного реєстру пам`яток України за видом пам`ятки історії, архітектури та категорією місцевого значення об`єкт культурної спадщини "Будинок житловий Осипа Родіна" по вул. Гончара, 71 у м. Києві, охоронний номер №3030-кв.
В результаті, якщо позов буде задоволений то старовинний будинок по вул. Гончара, 71 втратить пам’яткоохоронний статус і буде знесений забудовником (інакше для чого йому скасовувати цей статус).
Відтак, я втрачу можливість любуватись цим прекрасним історичним будинком - задовольняти свої культурно-естетичні потреби через цей об’єкт.
Тобто, оскаржуване рішення безпосередньо впливає на мої права та охоронювані законом (і Конституцією) інтереси.
І ці інтереси не рядові.
Культурна спадщина предків - є основа самобутності і самоідентифікації будь якого народу. Без неї неможливо виховувати почуття гордості, цивілізаційної повноцінності і патріотизму. Народ з такими почуттями в масах, заради країни буде готовий стійко зносити існуючі в країні, віддавати всі сили на їх вирішення і, навіть буде готовий життям ризикувати, задля її захисту. Таким чином, виховання цих патріотичних почуттів в масах є основою майбутнього держави.
Тим паче це важливо для молодої держави, яка повинна відшукати підґрунтя свого існування. Та ще й наразі вимушена зі зброєю у руках відстоювати право на своє існування.
Тому, збереження культурної спадщини це політичне питання першочергової ваги, а не хобі і не забаганка меценатів. А той хто знищує культурну спадщину країни - діє на знищення держави. ЦЕ ВОРОГ УКРАЇНИ!
Слід зазначити, що надання охоронного статусу історичній будівлі має два етапи. На першому, будівля отримує статус щойно виявленого об’єкту культурної спадщини - шляхом занесення до переліку об’єктів культурної спадщини, а на другому етапі, будівля отримує уже статусу пам’ятки - шляхом занесення до реєстру нерухомих пам’яток України.
Пройшов ці етапи і будинок № 71 по вулиці Гончара.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року у справі № 640/28045/20 було задоволено позов ТОВ «Арікс» до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА про скасування наказу, яким будівлю по Гончара, 71 було занесено до переліку об’єктів культурної спадщини.
Вказане рішення було оскаржене громадянином О. Дядюком, який не приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції.
Ухвалою від 15.04.2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд повернув без розгляду апеляційну скаргу О. Дядюка, тому що на глибоко ідейне (а головне - безкорисливе) переконання судді Чаку со товаріщі, знищення історії України, знищення історичних будівель, пам’яток - жодних чином не стосується прав і інтересів всяких там людішек.
Але з цією принципово-безкорисливою ідеологічною концепцією судді Чаку не погодився Верховний суд. Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши касаційну скаргу Дядюка О. В. своєю Постановою від 27 липня 2022 року скасував Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2022 року та направив справу на розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
При цьому Верховний суд у пунктах 37-38 вказав:
«37. Окрім того, повертаючи ухвалою від 15.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд помилково виходив із відсутності обґрунтування ним права щодо звернення з апеляційною скаргою як особи, що не брала участі у справі, оскільки з апеляційної скарги вбачається, що він посилався на втрату можливості реалізації своєї культурно-естетичної потреби внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
38. У заяві про усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 зауважував, що набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2021 є підставою для виключення з Переліку об`єктів культурної спадщини м.Києва Будинку Осипа Родіна , внаслідок чого у ТОВ «АРІКС» (власника цього об`єкту) зникнуть перешкоди для його знесення. На думку ОСОБА_1 , знесення цієї історичної будівлі - об`єкта культурної спадщини порушує права кожного українця (і його, зокрема) щодо використання її з метою задоволення своїх культурних і естетичних потреб, гарантованих Конституцією України».
Таким чином, Верховний суд роз’яснив, що загроза знищення історичної будівлі, об’єкта культурної спадщини - порушує права кожного українця.
А відтак рішення суду у цій справі № 640/3712/22 безпосередньо вплине на мої законні права та інтереси, так як задоволення позову призведе до знищення унікальної історичної будівлі по Гончара, 71.
Необхідність участі у цій справі обумовлена і великою підозрою, що позивачем було допущено зловживання правосуддям - у вигляді підбору договірного судді. Суть цієї схеми підбору «правильного» судді (щоб обійти автоматизовану систему розподілу справ між суддями проста як двері:
А) Подається позов з якимись недоліками (як правило без сплати судового збору). Якщо справа попадає на потрібного суддю - то позивач усуває недоліки і справа починається розглядатись.
Б) Якщо ж автоматизована система «розписала» справу не на того суддю, то недолік не усувається і суддя залишає позов без розгляду.
В) Після чого позивач подає новий позов.
І так до тих пір, поки справа не попаде на потрібного суддю.
В нашому випадку явно було використано таку схему.
Спочатку позов ТОВ «Арікс» попав на суддю Чудак О. М., але не той варіант - ну не лежить до нього серце у бідного позивача. А серце як відомо - любити не змусиш. Справа № № 640/2893/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/103429130
Тому позивач не усунув недоліки і навіть не дочекавшись коли суддя Чудак О. М. поверне позов без розгляду тут же паралельно подає ще один такий самий позов - і о чудо (хвала небесам) на цей раз позовна заява попала до того - «до кого нада» до судді Вєкуа Н. Г. Такий «підбір» договірного судді, процесуальною мовою називається «зловживання правосуддям» і породжує дуже великі сумніви в об’єктивності та неупередженості су
Є велика підозра, що в суді буде розіграно «договорняк» в інтересах позивача і саме тому, громадськість хоче самостійно залучитись до захисту своїх права.
Враховуючи вищезазначене, враховуючи висновки Верховного суду у справі № 640/28045/20, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимогами ст.ст. 7, 8, 49 КАС України, -
ПРОШУ:
1. Залучити мене до участі у справі 640/3712/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача
2. Винести Ухвалу про розгляд справи № 640/3712/22 в порядку загального позовного провадження.
7 жовтня2022 _______________________________
П.І.Б Підпис