вчора був казковий день. багато тепла. любові і світла. та найбільше мене вразило інше
вчора мене вітали люди, сповнені болю у серці.
Богдан якраз 40 днів тому втратив брата.
Олег напередодні поховав тестя і заспокоював невтішну Олену.
Фєдя клав на операційний стіл свою єдину доньку.
Матір-одиначка, вдова, зраджені коханими, онкохвора після хіміотерапії - усі вони живуть. живуть і тішаться. наскільки це можливо.
а сьогодні я прийшла на роботу і мені стало остаточно соромно за своє ставлення до власного життя. ось чому
Click to view