останнім часом чомусь було небагато миттєвостей, коли відчуваєш безмежну ейфорію щастя. чималенько байдужості до всього.
за останні тижні, окрім спілкування з настьо і дн з дорогими людьми, мабуть, тіко цей момент подарував відчуття польоту між часом і простором. шкода, що його потім зіпсували.
та все ж. дякую за нього ;)
у такі хвильки знаєш, що всьо буде пучком :)