Мій "соціалізм"....Трохи "утопічного"...
З одного боку, мені симпатична концепція "соціальної держави" (себто держави яка гарантує певний "соціальний мінімум" своїм громадянам). З іншого боку я є принциповим противником "соціалізму" як бюрократичного "соц-распределителя". Об'єктивно, світова економіка буде рухатися до того чи іншого формату неринкового розподілення ресурсів (продовольчих,енергетичних і т.п.). Але проблема в тому, хто і яким чином буде займатися подібним "розподілом". Якщо міжнародна і національна бюрократія (та великий капітал, що за нею стоїть) - очевидно, що це буде глобальний "новий СССР" (якщо не оруелівський "1984"). Альтернативою може бути стимулювання формування системи різноманітних систем взаємодопомоги і локального (а також конфесійного, професійного, етно-культурного і т.п.) самоврядування. Альтернативою "соціалізму як етатизму" може виступити "соціалізм як солідаризм". Звісно, що це не скасовує потребу в існуванні держави, як головного суспільного арбітра та "силового" гаранта єдності соціальної системи. Однак сам інститут держави суттєво трансформується, позбавляючись рис бюрократичного "Левіафана". Власне, саме це я й називаю "лібертарним консерватизмом"...