Навіяне світлом...

Aug 11, 2013 23:33

...зі знімка.)

Світло тонке, світанок - поспи, коханий.
Тихше трави я побуду: ти, мов маля…
Що тобі сниться? Мандри, робота, я?
І не торкаюся - бачу тебе здаля,
А відчуваю подих палкий і рваний.

Тіні танцюють танго - іще слабкі.
Птаство усі плітки уже розказало.
Нишкне у ніжність те, що до того - шалом,
Мало для щастя треба - направду, мало:
Рідно торкнутись пасма, щоки, руки…

Знати, що той, хто поруч, - опора, вісь.
Той, хто потрібен, - поруч (і не пручайся).
Давні, смішні, банальні рецепти щастя -
Інші не точні чи за чужим "едвайсом" -
Я ж живу так, і сонце проходить крізь…

Хай суєта вовтузиться у кутку -
Рано ще, рани неба стягнула хмарка,
Промінь повзе у ліжко, в міжбрів’я арку…
Хтось уже на вогонь ставить кавоварку,
Молиться тихо: "Господи, впорядкуй"…

Ти ж іще спиш, і я стережу твій сон.
Думка встигає світ облетіти тричі.
Ціле життя - між тим, що вже стало звичним,
І цим новим… Серце так тихо кличе.
Скоро пробудження - усмішка в унісон.

(17.07.13 +10.08.13)

вірші, замальовки з життя

Previous post Next post
Up