Музика - на кінчику зими...
Останній день зими, ще й рідкісний такий. Хотілося провести його особливо, а виходить інакше… хоча теж неординарно. Після всього світиться вогник в аромалапмі, пахне лавандою, п’ю чай із чабрецем, назбираним у горах. Люблю…
І ось іще трохи музики. Днями мені показали відео з квартирника, на який я не змогла прийти, - мені сподобалося: і вірші й пісні Юлі Нестерової, і пісні Міші Рибака. Раптом зрозуміла, що дуже скучила за такими "посиденьками". Якщо ви теж - послухайте, запис довгий (44 хвилини), але душевний. Особливо мені подобається: пісня "Чай у горнятку застиг" (10:57) і вірш "Цілуй уста в уста небесну воду" (22:24) Юлі, пісні "До рук твоїх" (29:53) і "Слухай мене" (38:32) у виконанні Михайла (ще восени їх вподобала). І ще ця "начитка" співана до душі ("Така дурниця, а вона була б щаслива…"). Добре…
А ще минулого тижня була на концерті Юрія Шевчука "Иначе". Багато що пройняло. Зокрема, пісня "Когда ты была здесь" (цього разу він присвятив її Дарині Жолдак та її чоловікові) і заклик "Берегите любимых".
Click to viewПоказали це відео. Я писала все на аудіо і останню "Это все, что останется после меня" - на відео, але якість, вочевидь, не дуже. Та й знайшла в мережі добрі версії: "Не стреляй", "Новое сердце", "Это всё, что останется…".
...Хто знає, що залишиться по нас… А світ триває. І життя триває. Завтра весна…:)