Зима гарна… То сніжить і похмуро дивиться з-під засніжених гілок-вій, коли "анемічне світило" не може пробитися крізь пелену снігопадів, то сонячним морозом підганяє в тепло… У минулі четвер і п’ятницю було так морозно, що аж повітря іскрилося - і все видавалося чарівним… Це попросило рими… Зимно - а мені подобається. І перебігати до "пунктів призначення", і загортатися в плед і занурюватися в себе, коли є можливість… Час для себе.)
Від морозу іскриться повітря,
На землі мерехтять зірочки.
Ти повіриш у диво нехитре:
Осипаються снігом річки,
У краплинках виблискує промінь,
А від подиху пара іде…
Хто вільніший, лишається вдома,
Так мороз розганяє людей.
Щипле щічки, кусає за руки,
В небі стежку-блакить протоптав.
І дзвінкішає тиша - як рупор
Для зимових краси і забав.
(02.02 + 04 на 05.02.2012)
![](http://pics.livejournal.com/olenya_lli/pic/000q0he4)
Як іскриться повітря фотик не захопив, але ось клаптик променистого… Більше зимових фото
тут. Шкодую, що не зняла двох ворон, які голубилися на гілці.)