...Волосся пахне квітами - я вітер.
У серце тиша скрапує - я дощ.
Слова по вікнах будуть лопотіти,
Не вписуючись у один рядок.
Що мовити не можна, ляже в пісню.
Співає світ на різні голоси.
Краса в усьому - легко й променисто.
Чого бажаєш істинно - проси.
Весна - і у природи гарний настрій,
Народження нового - сила сил.
Я усміхаюся, і в небі птаство
Малює вдячність кінчиками крил.
По місту, як по клавішах, пробігти,
Імпровізуючи на всі сім нот.
Вдихнути світло, вислухати вітер -
І вибрати до щастя поворот…
(18.05.11, ранок)
Світлина не моя, але мені співзвучна:)
PS: учора сонячно й у пахощах зела… гуляла:)
А щойно пальчиком по кришталевім келиху… звучала:)
"Щоб життя було таке, як цей ранок: сонце й чисте синє небо…"