Перелітні думки

Mar 18, 2011 06:39

Деякі люди - як сонце, палкі й життєствердні: поруч - і тепло, обіймуть - і живеш...

Деякі люди - як далекі зірки: світять нам, навіть коли їх немає вже з нами…
Деякі люди - як скалки під шкірою: болять, навіть коли ми не бачимо їх…

Деякі слова - як зарубки: не загоюються. Але є й такі, як вода: живлять і очищують.

Інколи, щоб "відпустити" людину, щоб не боліла її відсутність у нашому житті, потрібно розчаруватися в ній… Це теж боляче, але необхідно - щоб жити.

Кожен із нас - як маятник: гойдається (від бажаного до бажаного) - і в тому є рух. Та інколи ми зависаємо - між різними бажаннями, між бажаним і неможливістю його здійснення… І тоді потрібно, щоб хтось (під)штовхнув нас…

#  Творчість - це створення, стан і спосіб життя… Кожен - творець. Потрібно лиш знайти свою творчу "стихію". Щоб знайти - потрібно спробувати багато...

Результат досягається, тільки якщо робити щось. Якщо впроваджувати у життя задуми, навички, уміння… працювати над собою…

#  У моїй країні люди можуть говорити різними мовами - й розуміти одне одного. Якщо налаштовані на діалог…

У моїх краях земля дає людям плоди - хоча вони занедбали й засмітили її.

Моя країна благословенна. Вона береже тих, хто живе в ній, від руйнівних стихій і лих. Але ми самі не завжди бережемо…

#  Час - цінність і мірило цінності. Надто минущий. Накладає відбитки - на душі й тіла, на відкритість до нового й нових, на здатність любити й творити…

* Чим більше всього, тим менше хочеться говорити. Видобуваю вподобані мимолітні думки з потоку… Вони живуть у мені уже деякий час…

мудрости, осмислення, рідне, відпускання, так влаштований світ, нотатки на полях

Previous post Next post
Up