Не пройти повз...
Є речі, які завдають болю вже тим, що трапляються. Повз них неможливо (й неможна) пройти. Не люблю "волати у пустелі" (тут, ще й тепер), але накипіло... Ці речі потребують реакції і, за можливості, опору:
- Могилянка - врятувати від свавілля МОН, відстояти самобутність, рівень…
- Мустафа Найем як жертва ксенофобії та неетичності і беззаконня законників. *У цій країні стає зовсім страшно і соромно жити. Звідки це* і як подолати?
- "Заворушення" і колотнечі в Москві - без коментарів…
- Знущання над дельфінами у Данії - для " розваги" (!). І це - "цивілізована" країна. Море крові. Жах і жаль…
Убивства і знущання на расовому ґрунті. Звірства над тваринами. Убивча недбалість. Невмотивована агресія. Хвороби… Багато що ще. До чого все йде?
** Стільки "викликів". Реагувати на все вже нема сил і духу.
*** Інколи мені здається, що це не мій світ, не мій простір життя і екзистенції...
І лише добрі люди поруч, ті, кого шаную і люблю, та ще краса природи - дають наснагу, надію і світло душевне.
- Могилянка - врятувати від свавілля МОН, відстояти самобутність, рівень…
- Мустафа Найем як жертва ксенофобії та неетичності і беззаконня законників. *У цій країні стає зовсім страшно і соромно жити. Звідки це* і як подолати?
- "Заворушення" і колотнечі в Москві - без коментарів…
- Знущання над дельфінами у Данії - для " розваги" (!). І це - "цивілізована" країна. Море крові. Жах і жаль…
Убивства і знущання на расовому ґрунті. Звірства над тваринами. Убивча недбалість. Невмотивована агресія. Хвороби… Багато що ще. До чого все йде?
** Стільки "викликів". Реагувати на все вже нема сил і духу.
*** Інколи мені здається, що це не мій світ, не мій простір життя і екзистенції...
І лише добрі люди поруч, ті, кого шаную і люблю, та ще краса природи - дають наснагу, надію і світло душевне.