Відкрити серце для любові
*
Над землею стихія, а в серці тиша.
Невагомо, як сніг, залишаю свій слід.
Час проходить наскрізь, у легенях свище -
Так на кожен крок озивається світ.
На слизьких поворотах тамую подих,
Дослухаюся власного серцебиття.
Боже, дай мені знак, чи - даруй свободу,
Чи обличчям мене оберни - в життя.
Час збирати каміння і рвати зайве,
Покидати омани - хоч на півшляху…
Я у власних уявлень неначе наймит -
Хочу стати господарем… Підстрахуй -
Коли рватиму лінію горизонту,
У долонях стискаючи різні шляхи,
Щоб обрати один - чекай мене з фронту,
Приготуй мені дім замість строгих схим.
Я молитимусь радістю, всім на втіху.
Серце любляче не потребує вже мов…
Відкриваюся знов... Світ шепоче: дихай!
І повторює істину: Бог - любов.
(6 - ніч на 7.01.10)
Писала минулої ночі - не зовсім те і не зовсім так, як хотіла, але… це найбільш доцільне й світле з написаного (й не показаного), недописаного чи й не занотованого за останній час. Говорити не хочеться, але рядки приходять…
Нехай у серці панує Любов.
Над землею стихія, а в серці тиша.
Невагомо, як сніг, залишаю свій слід.
Час проходить наскрізь, у легенях свище -
Так на кожен крок озивається світ.
На слизьких поворотах тамую подих,
Дослухаюся власного серцебиття.
Боже, дай мені знак, чи - даруй свободу,
Чи обличчям мене оберни - в життя.
Час збирати каміння і рвати зайве,
Покидати омани - хоч на півшляху…
Я у власних уявлень неначе наймит -
Хочу стати господарем… Підстрахуй -
Коли рватиму лінію горизонту,
У долонях стискаючи різні шляхи,
Щоб обрати один - чекай мене з фронту,
Приготуй мені дім замість строгих схим.
Я молитимусь радістю, всім на втіху.
Серце любляче не потребує вже мов…
Відкриваюся знов... Світ шепоче: дихай!
І повторює істину: Бог - любов.
(6 - ніч на 7.01.10)
Писала минулої ночі - не зовсім те і не зовсім так, як хотіла, але… це найбільш доцільне й світле з написаного (й не показаного), недописаного чи й не занотованого за останній час. Говорити не хочеться, але рядки приходять…
Нехай у серці панує Любов.