Дике і справжнє
Біля будиночку бабусі й дідуся під Житомиром, де я була в ці вихідні, мене зустріло таке ось чудо J
Я, як в дитинстві, взяла його на руки - а їжачок так злякався, що серце билось крізь голки :), і, як опустили уже за межі паркану, він утік, навіть не скуштувавши принесеної йому полуниці…
Така ось "церемонія" стрічання мене… J
А ми (з батьками) ще ходили до лісу. Ліс сухий усередині, а комарів - рої. Утім, ми назбирали-поїли грибів-лисичок, трішечки суниць і зігрітих сонцем чорниць із галявин. Небагато - але так наснажило.
А я ще й на фотографувала цікавинок живих-дрібних і краєвидів.
Але викласти усе тут не виходить, із picasaweb не розібралася, та й пізно… Може, іншим разом. Якщо вам буде цікаво J Але там - під Житомиром - дійсно краса…