(no subject)
Колись цей журнал задумувався просто як щоденник - записав щось, забув, та й усьо :)
А потім люди стали "лайкати", відписувати, діалоги і всі діла... А потім я переїхала на вордпрес, де все було ще більш "серйозніше" (включно із посиланнями у соцмережах, о ужас!), та й якось, коли є поруч хтось, кому хоча б якщо не розказати, то покричати про щось можна - то не так печально. А зараз - вот прям вощє!.. Все-таки, навіть якщо є якісь проблеми, все-таки має бути хтось, хто розуміє тебе - навіть не погоджується, але розуміє. Навіть якщо не розуміє, але можна докричатись, доплакатися... А так... Вот прям печаль самотня. Ну да ладно. Слухаю вот ета, мила така, гарна пісня :)
Цей Голівуд, чудовий кавер (і фільм теж гарний :))
А потім люди стали "лайкати", відписувати, діалоги і всі діла... А потім я переїхала на вордпрес, де все було ще більш "серйозніше" (включно із посиланнями у соцмережах, о ужас!), та й якось, коли є поруч хтось, кому хоча б якщо не розказати, то покричати про щось можна - то не так печально. А зараз - вот прям вощє!.. Все-таки, навіть якщо є якісь проблеми, все-таки має бути хтось, хто розуміє тебе - навіть не погоджується, але розуміє. Навіть якщо не розуміє, але можна докричатись, доплакатися... А так... Вот прям печаль самотня. Ну да ладно. Слухаю вот ета, мила така, гарна пісня :)
Click to viewЦей Голівуд, чудовий кавер (і фільм теж гарний :))