направду тяжкий день. Інформаційно, психологічно. І не тільки через теракт у Росії, хоча серце неспокійне, в тому числі і за одеситів. Якось так одна за одною неприємні новини, переживання. А ще й підготовка до 10-ліття РІСУ, яке вже незабаром... купа роботи, дедлайни. А ще й свої якісь проекти, хвости, позаробочі плани, які вкотре відсуваються на глибоку ніч... неможливість виспатись, чудова здатність вплутуватись у безсенсовні суперечки з людьми, яких дарма толеруєш.
прийшла з роботи і думала, подивлюсь кіно, щоби переключитись, трохи розрядити мозок і знову до роботи, вже неРІСУвської, яка смиренно чекає, коли моя совість прокинеться. Аж тут від Валі Крицької лист з новиною:
Смілянська влада розігнала баптистський фестиваль. Довелось кіно відкладати і робити новинку.
А ще мені не дає спокою ця суцільна антисектантська істерія. От вчора дивилась програму Олексія Душки на 1+1
"Особиста справа" про пастора Сандея та інших сектантів релігійних аферистів.
Всі ці тенденції доволі тривожні. Все це виглядає мрачно. Дивно. І наче свідомо спроваковано, одна велика гра. Бо навіть та частина правди, яка є в цій програмі, на мій погляд, зараз здатна більше шкодити, ніж допомагати. Бо так діє лукавий: змішуючи частину правди з брехнею, маніпуляцією. От що мені видається. Людина з вулиці не здатна відфільтрувати потрібну інформацію, і головне зрозуміти: що з нею робити далі.
Але маємо те що маємо, і пожинаємо плоди немудрої інформаційної політики як церков, так і навколоцерковних організацій та мас-медіа. Може, так і треба, щоби нарешті почали менше піаритись, а більше думати і працювати. Всі при чому.
І дарма Олексій Душка ходив на круглі столи, організовані нашими братами по розуму пару років тому. Після того він прям учепився в тему релігійних сект. І подєлом, скажуть деякі. І будуть навіть праві.
І дарма Сандей Аделаджа і інші його побратими агітували за Януковіча. Тепер от ми теж маємо:
Релігійним організаціям підвищили тарифи на електроенергію, та й багато інших чудових новин. І це ще тільки початок, панове. Не забуваймо: далі буде!
А ще я переживаю за своїх же братів-п"ятидесятників. Які в тому всьому не мають взагалі ніякого прес-секретаря. А він потрібен. Агов, люди, причетні! відгукніться, будь ласка. Я не вірю, що в 100-тисячному об"єднанні християн немає журналістів, готових працювати. Може, ми їх не там шукаємо?
От такі веселі думки проти ночі. Але мене потішили в тому всьому добрі спогади і чудові мелодії пісень прославлення з Тезе, які ми співали разом з 30 тисячами молоді з різних країн світу і різних церков цього року в Роттерадмі. І от щоби позитивом закінчити цей важкий день і ещо нудотний пост, ділюсь посиланням.