Моя мама була в числі тих людей, які понад добу добирались із Одеси в Нову Каховку (Херсонська обл.) В нормальних умовах дорога мала би зайняти 5 годин. Для них це вийшло близько 30. Виїхали з 7 кілометра 16 грудня близько 11 ранку. І буквально проїхавши кілька кілометрів, опинились у сніговій пастці. Зрушити з місця, повернувшись назад в Одесу, вони змогли наступного дня о 4 ранку. До того сиділи в сніговій пастці в бусі. Без туалету, їжі, можливості руху. Добре, що вистачило пального, щоби не змерзнути всередині машини.
Але це ще було не все. Як мама сказала, найгірше їх чекало на під'їзді до Миколаєва. Якщо в Одесі хоч чистили сніг, працювала техніка, міліція і всі необхідні служби, то в Миколаєві ніхто ані пальцем не ворушив. Цілком логічно, що вчора там були звільнення. Сподіваюсь, буде наукою для когось. Те ж саме і з ДАЇшниками. На Одещщині вони магались розрулити небезпечні ситуації на трасах, зупиняли машини і говорили, якою дорогою краще об'їхати затори. Коли ж бус, в якому їхала мама, під'їжджав до Миколаєва, тамтешні даїшники зупиняли транспорт, щоби чергового хабаря струсити, і аніслова не говорили про те, що попереду затор, який можна було об'їхати іншою дорогою.
Як наслідок, були і такі трагічні ситуації:
В автобусе, который следовал по маршруту Одесса - Никополь и попал в затор на трассе Херсон - Николаев, умерла 62-летняя пассажирка.