Стаття про костелик у Язлівчику, плани щодо його реставрації / перенесення. Заплутана історія
Цю публікацію для "Львівської газети" (1 березня 2012 р.) підготувала журналістка Мирослава Іваник. Вона підійшла до справи грунтовно і взяла коментарі у різних людей, хто тим чи іншим чином є дотичний до ситуації з костелом,в тому числі у мене. Нагадаю, що у 2009-2010 роках "Дерев'яні храми України" виступали громадським партнером соціальної акції з порятунку цього костелу за кошти ТМ Pinotex. Що було зроблено і чому акція була зрештою заморожена, детально написано на цій сторінці.
Тоді у ЗМІ вийшла низка публікацій про цей проект, що привернули увагу до Язлівчика. Тепер до нього раптом піднялася хвиля інтересу, досить сумбурного, я б сказала. З великими труднощами вдалося взагалі дізнатися, хто стоїть за цією ініціативою. Принаймні, логічно було б, щоб ці люди звернулися до мене через сайт, бодай запитати, які в нас є результати обстеження костелу (а вони є), і взагалі, поінформувати, що є така-то і така-то ідея. Детальніше почитайте у статті.
Зауваження Л. Оніщенко щодо "перекрили рубероїдом, зіпсували автентичне покриття" не відповідає дійсності. Рубероїдом ми прикривали діри в даху, щоб взимку не текла вода просто всередину споруди, і ці роботи виконувалися під наглядом реставратора, таким чином, щоб між дахом і рубероїдом лишалося повітря і споруда не пріла.
стаття на сайті "Львівської газети"