Юрченко Віктор. Вірш "Покаяння".

[olena_korenyak]

      Покаяння

Прости мене, моя рідненька,
Що болю завдавав тобі.
Прости, моя кохана ненько,
За все, що я робив тоді!

Я за минуле так караюсь
І тяжко зараз на душі,
Тому я перед Богом каюсь,
І вірю - ти мене простиш.

В думках в минуле повертаю
І з жахом згадую ті дні -
Життя прожив безглуздо, знаю,
І серце крається в мені.

Та вчасно Бог мене торкнувся,
Він з мене зняв вину мою,
Щоб я до мами повернувся,
І з радістю - в свою сім’ю.

Йому в гріхах своїх покаюсь,
За маму щиро помолюсь.
Вона мене завжди чекає,
Приїду - їй до ніг вклонюсь.