Сегодня родился народный артист Украины Константин Степанков
Originally posted by oleg_leusenko at Сегодня родился народный артист Украины Константин Степанков
88 лет со дня рождения Константина Петровича Степанкова (наст. - Волощук; 1928-2004), украинского актера, педагога, народного артиста (и Украины, и бывшего Союза), первого лауреата премии им. Леонида Быкова, лауреата Национальной премии Украины им. А. Довженко.
Снялся в фильмах: «Каменный крест», «Белая птица с черной отметиной», «Дума о Ковпаке», «Вавилон-ХХ», «Комиссары», «Захар Беркут», «Гадюка» и др.
Об актерской профессии Степанков даже и не думал. Родился в Хмельницком в семье священника, который был репрессирован, а затем и расстрелян. Детство было тяжелое. После войны юноша поступил в Уманский сельскохозяйственный институт (факультет плодово-ягодной технологии). Хорошо учился, занимался самодеятельностью, организовал драмкружок. Как вспоминал впоследствии актер, поворот на 180 градусов произошел 1948 году, когда в Умань на гастроли приехал театр им. Ивана Франко со своим звездным составом: Бучма, Ужвий, Добровольский, Милютенко, Яковченко. Студенты показали корифеям капустник. Понравился Степанков. Амвросий Бучма пригласил талантливого парня в театральный институт - на свой курс. Так и началась актерская карьера Константина Степанкова.
Батько актора, Петро Петрович Волощук, був священиком. Його арештували 1939 року і з тих пір його ніхто не бачив. Можливо, батько постраждав за близьке знайомство з ад'ютантом Симона Петлюри Олександром Даценком. Прізвище Степанков утворене від дівочого прізвища матері Степанко.
Два брати Костянтина Петровича загинули. Молодший Георгій закатований голодом 1933-го року, а старший Ігор загинув під час Другої Світової війни у лавах УПА.
По війні мати Степанкова, Євгенія Василівна, боячись із двома дітьми, Костянтином та молодшою сестрою Лідою, лишатися після відходу німців на батьківщині, вирішила виїхати до Узбекистану. Проте Костянтин їхати відмовився.
По закінченню школи Степанков вступає до Уманського сільгоспінституту на плодово-овочевий факультет, склавши екстерном іспити за перші два курси. Як згадував сам Костянтин Петрович, весь час, роками, він змушений був недоїдати, тож «дуже хотів швидше стати плодоовочеводом, щоб поближче до їжі - до хліба, картоплі, буряку, меду.»
В інституті Степанков, як член комітету комсомолу, вів «культмасовий сектор», де в його обов'язки входило запрошення відомих людей, котрі перебували в Умані, на зустрічі зі студентами та викладачами. Під час однієї з таких зустрічей на талановитого юнака звернув увагу і запропонував вступити до театрального інституту Амвросій Бучма, на той час актор та режисер Київського театру ім. Івана Франка, професор Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Степанков зголосився на пропозицію Бучми і вступив до театрального інституту де й вчився на курсі Амвросія Максиміліановича на кіновідділі.
1953 - Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Від 1955 року грав у театрі ім. Івана Франка.
Від 1968 - актор Київської кіностудії імені Довженка.
Від 1953 року, протягом 31 року, - педагог і керівник майстерні Київського інституту ім. І. Карпенка-Карого.
Від 1998 року - викладач кафедри телебачення в Київському університеті культури і мистецтв.
Помер 22 липня 2004 року від раку підшлункової залози. Похований в селі Жереб'ятин Бориспільського району Київської області.
Народний артист СРСР
Народний артист УРСР
Лауреат Державної премії України ім. О.Довженка, 2003
Перший лауреат премії ім. Л. Бикова, 1998
88 лет со дня рождения Константина Петровича Степанкова (наст. - Волощук; 1928-2004), украинского актера, педагога, народного артиста (и Украины, и бывшего Союза), первого лауреата премии им. Леонида Быкова, лауреата Национальной премии Украины им. А. Довженко.
Снялся в фильмах: «Каменный крест», «Белая птица с черной отметиной», «Дума о Ковпаке», «Вавилон-ХХ», «Комиссары», «Захар Беркут», «Гадюка» и др.
Об актерской профессии Степанков даже и не думал. Родился в Хмельницком в семье священника, который был репрессирован, а затем и расстрелян. Детство было тяжелое. После войны юноша поступил в Уманский сельскохозяйственный институт (факультет плодово-ягодной технологии). Хорошо учился, занимался самодеятельностью, организовал драмкружок. Как вспоминал впоследствии актер, поворот на 180 градусов произошел 1948 году, когда в Умань на гастроли приехал театр им. Ивана Франко со своим звездным составом: Бучма, Ужвий, Добровольский, Милютенко, Яковченко. Студенты показали корифеям капустник. Понравился Степанков. Амвросий Бучма пригласил талантливого парня в театральный институт - на свой курс. Так и началась актерская карьера Константина Степанкова.
Батько актора, Петро Петрович Волощук, був священиком. Його арештували 1939 року і з тих пір його ніхто не бачив. Можливо, батько постраждав за близьке знайомство з ад'ютантом Симона Петлюри Олександром Даценком. Прізвище Степанков утворене від дівочого прізвища матері Степанко.
Два брати Костянтина Петровича загинули. Молодший Георгій закатований голодом 1933-го року, а старший Ігор загинув під час Другої Світової війни у лавах УПА.
По війні мати Степанкова, Євгенія Василівна, боячись із двома дітьми, Костянтином та молодшою сестрою Лідою, лишатися після відходу німців на батьківщині, вирішила виїхати до Узбекистану. Проте Костянтин їхати відмовився.
По закінченню школи Степанков вступає до Уманського сільгоспінституту на плодово-овочевий факультет, склавши екстерном іспити за перші два курси. Як згадував сам Костянтин Петрович, весь час, роками, він змушений був недоїдати, тож «дуже хотів швидше стати плодоовочеводом, щоб поближче до їжі - до хліба, картоплі, буряку, меду.»
В інституті Степанков, як член комітету комсомолу, вів «культмасовий сектор», де в його обов'язки входило запрошення відомих людей, котрі перебували в Умані, на зустрічі зі студентами та викладачами. Під час однієї з таких зустрічей на талановитого юнака звернув увагу і запропонував вступити до театрального інституту Амвросій Бучма, на той час актор та режисер Київського театру ім. Івана Франка, професор Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Степанков зголосився на пропозицію Бучми і вступив до театрального інституту де й вчився на курсі Амвросія Максиміліановича на кіновідділі.
1953 - Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Від 1955 року грав у театрі ім. Івана Франка.
Від 1968 - актор Київської кіностудії імені Довженка.
Від 1953 року, протягом 31 року, - педагог і керівник майстерні Київського інституту ім. І. Карпенка-Карого.
Від 1998 року - викладач кафедри телебачення в Київському університеті культури і мистецтв.
Помер 22 липня 2004 року від раку підшлункової залози. Похований в селі Жереб'ятин Бориспільського району Київської області.
Народний артист СРСР
Народний артист УРСР
Лауреат Державної премії України ім. О.Довженка, 2003
Перший лауреат премії ім. Л. Бикова, 1998