Подорож в печеру, Острів Скарбів та маленький Відень
Травневі вихідні ідеально підходять для того, щоб посадити картоплю кудись поїхати. Ми з сім'єю вирішили подивитися на печеру "Кришталеву", Кам'янець-Подільський, Хотин і Чернівці. Маршрут не складний і давно накатаний.
[Ідеально підходить на уїк-енд.]
Печера Кришталева знаходиться в с.Кривче. Це геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні.
Туристичний маршрут має протяжність два з половиною кілометри та триває близько півтори години.
Але маршрут яким ходять туристи це тільки 10% всіх досліджених шляхів печери.
Зовсім недалеко від с.Кривче знаходиться і одне з найкрасивіших міст в Україні - Кам'янець-Подільський. Там якраз проходив фестиваль середньовічної культури і можна було побачити людей в оригінальному вбранні.
Получаються досить автентичні фотографії.
Учасники фестивалю заробляють на пиво, фотографуючись з туристами.
Фото з розряду must have. Напевно, в кожного таке є))
Біля Ратуші в центрі проводився концерт.
В центрі проводяться реставраційні роботи, що не може не радувати.
Дуже мила вуличка. Люблю такі фото. Навіть не здогадаєшся, яке століття на фото.
Люблю прогулятися старовинними вуличками.
По дорозі в Чернівці заїхали в Хотин. Крім фортеці (одне з семи чудес України) там більше немає на що дивитися.
Територія фортеці в Хотині досить велика. Крім самої фортеці, все в трохи занедбаному стані.
По ту сторону Дністра - Хмельниччина. Колись це був кордон між Польщею та Туреччиною.
Ночувати вирішили в Чернівцях, бо готелі в Хотині не вселяли довіри. Зранку Чернівці нас зустріли похмурою погодою та легким весняним дощем. В такій атмосфері надзвичайно приємно пити ранкову каву з запашним круасаном.
Знайомство з містом розпочали з пішохідної вулиці Ольги Кобилянської.
В літній період коли багато зелені тут дуже гарно. Фото з вікіпедії:
По місту їздять багато екскурсійних автобусів, та по вулицях ходять групи туристів.
Чернівці засновані у 12 ст. і були під молдавською, турецькою, австрійською владою. Потім була Російська окупація під час 1-ї світової війни, Західноукраїнська Народна Республіка, Румунський та Радянський період.
Кожен період залишав відбиток в історії міста. Але за словами екскурсовода (його ми слухали в Університеті) найбільшого розквіту місто зазнало коли входило до складу Австро-Угорської імперії.
До австро-угорського періоду Чернівці були провінційним нічим не примітним містом. А з 1774 року місто починає надзвичайно швидкими темпами розвиватися. Сюди були запрошені відомі архітектори і вулиці Чернівців забудовуються добротними будинками, магазинами й ресторанами.
Екскурсовод також розказував легенду, що місцеві жителі були вражені австрійським підходом облаштуванням вулиць. Була прокладена базальтова бруківка (яка служить ще й досі), а вулиці були ідеально чисті і підмітали їх букетом троянд. А якщо хтось смітив на вулиці то їх австрійці саджали у в'язницю на одну добу.
У Чернівцях крутий музично-драматичний театр. Його проектували архітектори, які працювали над Віденським та Одеським театром. Тут виступали угорський композитор і піаніст Ференц Ліст. Приїжджали із виступами Соломія Крушельницька та великий італієць Енріко Карузо.
Щоб Ви мали уяву наскільки сучасними та динамічними були Чернівці в той період, я скажу, що залізниця тут була прокладена на 3 роки раніше ніж в Києві і на 4 роки раніше ніж в Харкові.
По дорозі в Університет, неможливо не помітити дизайн ресторану Сорбона.
Ну і візитна картка Чернівців - Національний університет ім.Федьковича (колишня резиденція Митрополитів Буковини та Далмації).
Архітектурний шедевр занесений до світової спадщини ЮНЕСКО. Тут організовуються екскурсійні групи і, як я писав раніше, ми ними скористалися.
В Університеті проходять зустрічі найвищого рангу. Наприклад, тут недавно, в цьому залі була зустріч з президентом Румунії, на якій обговорювалися лінії кордонів між Україною та Румунією.
В Університі перекривають дах і роблять мозаїку керамічною черепицею вартістю 30 євро/м.кв.
В червоному залі дуже крута стеля, яка збереглася в первісному стані. Можете уявити багатство та якість робіт. Матеріали привозили сюди з різних куточків світу. Наприклад, тканини з Китаю, а дзеркала з Венеції, які покриті шістьма шарами срібла і на той час (та і зараз, напевно) були найкращими у світі, бо коли у них дивилася жінка, то відзеркалення було ідеальним, без жодних викривлень. А коли дивився чоловік - то йому прощалися всі гріхи)). (Фото з інтернету)
Деталі інтер'єру.
На території Університету є діюча церква, яка під час радянського періоду була перетворена на кафедру електронно-обчислюваної техніки.
Зараз семінаристи Теологічного факультету проходять практику. Якраз в цей час було вінчання.
Тут діюча Семінарська Трьох-Святительська церква.
Взагалі релігійних споруд в Чернівцях багато.
Місто колоритне та різнобарвне. Тут сплелись культури і традиції багатьох народів. Так звана, п'яна церква.
Я думаю, що Ви вже здогадалися, чому Чернівці називають маленьким Віднем. Говорять, що це зменшена копія столиці Австрії. Туристичний потенціал міста дуже великий. Тут багато молоді, місто студентське. З точки зору урбаністики, щоб місто вважалося ідеальним, має бути три фактори: історичний центр, водойма (річка, озеро) і рельєф (в Чернівцях перепад висот складає 150 м.) Тобто в Чернівцях є все для того, щоб стати успішним туристичним містом.
Ну і по дорозі додому приємний бонус - 9-ти арковий кам'яний залізничний віадук:
