день. свято. 18.
ідеальний день маленької хотчіки, улюбленої Кріс! хотілось щоб був особливим, ніби для себе. надіюсь була щаслива хоча б на трішки. та точно була)
Папрічка, звичайно, шикарно виглядала. весела і щира золотоволоска.
ще рік тому у Львові в цей день, коли всі випадково зустрілись в центрі. передачка маренго і червоні носи. не знаю чому тоі не були настільки близькі.для того. щоб це було зараз.
і тут зайшло двоє...двоє.
а брат. просто шокована, як ніколи. Навіть коли прийшла Веро,яку всі чекали звичні "20 хв" і вже всі переїлись метровими піцами. хто веселий, хто забаавний, хто кудись відлітав і притворювався.
одиин з яких обіцяв ввесь день їй подзвонити. кожного разу, коли говорила з нею і вона згадувала..а Юх про мене забув, ще до тепер не подзвонив і не дав знати. я старалась, дзвонила і заддовбула і благала. казала, наскільки це було важливо. і звичайно він не забув. але ж впадло. але ж треба просто приїхаи до Аліни і разом подзвонити..ну да ну да. відмазочки, що з маршрутки ж не буде дзвонити..а я все видавала інформацію куди ми збираємось і що і як..сама розказала.
ніколи не була піід таким враженням, коли хтось заходив.
стілець відсунувся назад і просто аааааааааа. ніхто так не був настільки здивований. що могло бути кроаще?. я щасливіша за всіх на світі, хоч це і не для мене. хоч це було тільки заради нашої бусінки..взяв і приїхав зі своєю Аліною.шокована!. під враженнями. з яким 20 хв точно не виходила бігала навкруги подзвонила батьками і запиталась чи вони знали..ну правда ви ж знали і не хотіли просто казати?? але вони теж в шоці. тільки по-іншому. ніж. ой краще б я цього не робила. не подумала. викрутимось)
свііііт 18 свіііт Крііс. люблю:*