...
Ворона і чиж
Неподалік від озера, в якому жили жаби, співав, сидячи на гілці, Чиж. Поблизу каркала собі й ворона. І, бачачи, що Чиж не думає припиняти співу, запитала:
- Чого ж ти так пнешся, жабо?
- А чому це ти мене жабою називаєш? - здивувався Чиж.
- Та ж бо ти геть чисто такий самий зелений, як та жаба.
А Чиж сказав:
- О, якщо вже я жаба, тоді ти справжня ропушище за голосом своїм, яким нібито співати берешся.
Про людину мають свідчити серце та людські нахили, а не зовнішність. Дерево пізнають за плодами.
Григорій Сковорода Байки харківські / Пер. зі староукр. мови Н. Федорака. - Львів: Свічадо, 2009. - 72 с. - С. 17