...
Я вже вдома!
Мені здається що щойно, ось пару днів тому, я виїжджала зі Львова, купа незвершених справ тримали мене тут, вдома, і мимоволі мені здавалось, що цієї поїздки не повинно було бути. 2 липня перед від’їздом я написала: «... завтра починається моя подорож Європою ... пишу зараз це і чомусь плачу ... відчуваю, що коли повернусь все буде не так як зараз ... але це життя ...» ... Ніби все почалось налагоджуватись, мені так здавалось, але ... нічого не відбувається просто так, на все свій час ...
2 тижні подорожі Європою закінчились: Відень, Цюріх, Ліон, Діжон, Париж, Дрезден, маленькі містечка Франції: Тезе, Корматин, Клюні, Макон уже позаду з їх чарівністю, незабутністю, безперечно позитивним настроєм. Цьогорічна поїздка мені безперечно запам’ятається, бо стільки кілометрів я Європою ще не пробігала.
Втомлена, але щаслива і дякую усім, хто був поруч зі мною ці два тижні!
Коротенький звіт, як завжди, обіцяю, але чи вийде це в мене, подивимось!
Мені здається що щойно, ось пару днів тому, я виїжджала зі Львова, купа незвершених справ тримали мене тут, вдома, і мимоволі мені здавалось, що цієї поїздки не повинно було бути. 2 липня перед від’їздом я написала: «... завтра починається моя подорож Європою ... пишу зараз це і чомусь плачу ... відчуваю, що коли повернусь все буде не так як зараз ... але це життя ...» ... Ніби все почалось налагоджуватись, мені так здавалось, але ... нічого не відбувається просто так, на все свій час ...
2 тижні подорожі Європою закінчились: Відень, Цюріх, Ліон, Діжон, Париж, Дрезден, маленькі містечка Франції: Тезе, Корматин, Клюні, Макон уже позаду з їх чарівністю, незабутністю, безперечно позитивним настроєм. Цьогорічна поїздка мені безперечно запам’ятається, бо стільки кілометрів я Європою ще не пробігала.
Втомлена, але щаслива і дякую усім, хто був поруч зі мною ці два тижні!
Коротенький звіт, як завжди, обіцяю, але чи вийде це в мене, подивимось!