... !!! ... :))) ... !!! ...
Так швидко минуло літо. Здавалось тільки відчув його присмак, аромат, відчув його на дотик, зорієнтувався в діях навкруги і тут … все … треба знову братись до роботи, а як не хочеться, думаю Ви мене розумієте!!!!Проте моє літо-2010 буде незабутнім, точніше вже є у моїй пам'яті, а головне мені хочеться щоб воно було початком маленького щастя, радості, чогось просто надзвичайного у всіх, хто мене оточував.
Коли робота у перший місяць літа давала про себе знати щодня, коли ти доганяв щось, дописував, складав, зовсім не залишалось часу для себе, для того, що любиш, чому віддаєш перевагу. Здавалося що всі тебе покинули, усі друзі кудись розбіглись, а ти сам повинен крутитись у всьому і розпутувати той клубочок ниток в якому опинився. Але все мені було під силу, вкотре переконуюсь у тому, помаленьку всі питання вирішуються, головне нікуди не поспішати, та й друзі на відстані можуть бути завжди поряд і чути тебе, підтримувати тебе у всьому!!
Початок липня був також сповнений турбот - заміж виходила моя молодша сестричка. Отож вся сім’я готувалась до свята і намагалась створити казку молодятам. Вишила дві ікони сестрі, про що вже згадувала у попередніх дописах. Загалом весілля промайнуло на одному диханні. Коли зранку прокинувся і переймався дощем, запізненням перукаря, … а як буде далі, що робити тут і тут, то все йшло своєю чергою, година за годиною минала швидко і непомітно. Найбільше враження справив на мене шлюб - важко передати словами. Ціле весілля я тримала марку - усміхалась, але в кінці розкисла зовсім, не втримала сліз … Скажу так, спочатку мені здавалось що усі мені співчувають, говорячи «не переживай і у тебе все буде добре», потім жаліли, але коли сестра перетанцьовувала зі мною я розплакалась … ми з сестрою зовсім різні, але в одну мить мені було її дуже шкода (навіть не можу пояснити чому), в іншу - мені не хотілось її відпускати від себе, думаю зараз можна знайти багато виправдань моїм сльозам, але не буду про це. Мені хочеться просто побажати Лесі і Назару міцної і взаємної любові, багато щастя та радості і Господнього благословення!
Тре згадати і моє день народження у липні, яке я гарно відсвяткувала завдяки моїм друзям! Тішуся страшенно ложкам для десерту, таким довгим, ммммм…. Радію купі теплих слів від людей, яких зовсім не знаю, … хоч і не люблю цього свята загалом, але цьогорічному ставлю тверду четвірку з плюсом))).
Опісля мене чекало аж два моря. Цього літа 19 днів я провела на морі, в морі, під сонцем))! Два відпочинки кардинально різні - перший дев’ять днів з мамою в Туреччині, другий - десять днів у Болгарії в Поморьє з компанією своїх друзів. Вражень багато. Коли запитують, що було краще - навіть не знаю, важко порівняти! Однозначно Болгарія дешевша, простіша, там почувався як вдома. В Туреччині попали в готель з росіянами, поведінка яких в певні моменти дивувала, вражала, які весь час займали чергу за їжею, ніби ніколи нічого не їли… і в кінці вкрали у мене рушник:)…
В Туреччині були на одній екскурсії в Памуккале. У цьому місці дія гарячих джерел, що містять окис кальцію, привела до утворення вапняних відкладень на скелястих травертінових терасах. Вода з термальних джерел, збагачена кальцієм, багато століть стікаючи по схилу гори і падаючи з високих уступів багатьма водоспадами, утворила білі каскади, що окам'яніли, тераси і маленькі басейни. Було гарно, але ця екскурсія не принесла мені якогось сильного задоволення. По-перше була маса людей, по-друге, усі штовхались бо хотілись сфотографуватись, помочити ноги у воді в чашах. Опісля ми скупались в басейні Клеопатри - теплій-теплій мінеральній воді, враховуючи спеку - це був справжній подарунок цього дня!
В Болгарії відвідали місто Созополь і болгарське село. Обидві екскурсії мені дуже-дуже сподобались! На першу екскурсію був відведений майже цілий день. Ми пливли на яхті піратів до міста Созополь, де мали коротеньку екскурсію і вільний час. Окрім цього мали змогу посмакувати досхочу устрицями, яких наловили нам дорогою. Созополь - місто старовинної архітектури, маленьких вуличок, романтики. Більшість вільного часу ми провели у морі, яке дарувало нам купу хвиль і сонечка!
У болгарському селі також було весело - ослик, волинка, танці, співи, ракія, вино досхочу лилось рікою, шопський салат і багато-багато усього … раджу усім там побувати …
Ось таким було моє літо-2010. У середу повертаюсь до роботи і з надією на все добре, хороше, світле. Хоч як важко нам часами буває, ми повинні рухатись, вставати і йти далі, а оскільки поганий настрій у мене часами переважає, то мені це дуже властиво падати, вставати і йти!!!
Дякую усім-усім хто терпів мене і був зі мною цього літа - Ірі, Олі та Роману, Андрію. Воно було неперевершеним! Скажу відпочинок - це також важка праця))))!!! Чекатиму з нетерпінням нових відпочинкових днів, нового літа у моєму житті, а воно буде зовсім не таким як це, воно буде зовсім іншим, я це відчуваю!!!
Цим дописом повертаюсь у щоденник, який просто закинула, повертаюсь сама до себе і до усіх кому я не байдужа!!!