... !!! ....
день за днем минає дуже швидко, я зовсім не встигаю за темпом того, що запланувала і дуже-дуже хочу все зробити, встигнути ... головне у цьому всьому - сприймати все як є, належно, спокійно і розважливо ....
здається я помаленьку вчусь відстоювати те, чого хочу, те, що вважаю є кращим ... бо так має бути!!! ... несу в житті клаптик вогнику в серці ... зараз я втратила віру, обурилась на все, хоча щось в середині мене каже, що все не так і треба повернутись туди звідки прийшла, що здобула .... бо те, що мала, не можна так просто стерти, забути, викинути ... НЕ можна ...
вчора і сьогодні вишивала листівочку з мамою та дитятком, потім згодом вирішила переробити її на метрику для однієї співробітниці, яку дуже люблю і поважаю ... опісля отримала критики троха (то букви не такі, то завеликі вони, то заважають загальній картинці, ...без тих надписів воно б набагато гарніше виглядало-ніжно, а зараз воно-грубоі т.д.), ... я розумію це, бо картинка сама з листівки, вона не величка, ...
але робота ця мені подобається, бо вона моя, бо я вклала в неї купу того, що хотіла передати - емоцій, переживань, праці ...
одержувач цього подарунку дуже любить дітей і коли втратила першу дитинку то тяжко пережила це, опісля був час для оговтання, потім молитва і віра, сподівання і от у 2008 р. вона стала мамою! ніжне, дивовижне створіння у мами на руках ... хочеться побажати їй, щоб донечка росла на радість батькам, була здоровою та щасливою!
а в рамочці за моїм задумом думаю все виглядатиме дужедуже гарно! сподіваюсь на це! ні я впевнена! маю ще час однозначно для роздумів!:)
