тепер
хвороба - такий час, коли хочеться турботи.
дорослість - це такий час, коли тобі кажуть "Нема часу хворіти! Купа роботи, в понеділок верстка!", і кажуть "Ти ж не схожа на смертельно хвору, тим більше ходиш вже весь ранок - звідки раптове зникнення сил?", і кажуть "Одужуй, я подзвоню". Хоча за останнє можна бути вдячною...
ніхто не приносить чаю без прохання та упрошування.
бо ніхто не буде дбати про тебе, як мама.
дорослість - це такий час, коли тобі кажуть "Нема часу хворіти! Купа роботи, в понеділок верстка!", і кажуть "Ти ж не схожа на смертельно хвору, тим більше ходиш вже весь ранок - звідки раптове зникнення сил?", і кажуть "Одужуй, я подзвоню". Хоча за останнє можна бути вдячною...
ніхто не приносить чаю без прохання та упрошування.
бо ніхто не буде дбати про тебе, як мама.