такоє
мені почало здаватися, шо в мене абсолютно дивні смаки бувають. навіть ображає, шо людям вони не завжди подобаються чи навіть вони не знають про існування якоїсь музики етс.
я вже мовчу про те які чоловіки мені подобаються.
хоча вже давно ніякі.
ура, дайош нігілізм!
вчора ходила в Павловку на лекцію з психолагми з Шевченка. Цікаво. Лекція не дуже цікава, бо викладач нудноват ( хоча він казав, шо він насамперед лікар,а не оратор), дає малувато інформації.
Приводили шизофреніка в якійсь запущеній стадії. Абсолютно апатична людина. Казав, шо планує полетіти на Марс, розповідав, як потім виявилося, фейкові історії з життя.
Найбільше вразила територія - не знала, що там так багато корпусів. Нагадує якийсь закинутий пансіонат в Криму (принаймні взимку). Один з корпусів розмальований дуже цікавими кольорами. Також працює виставка робіт - безліч цікавих картин і скультптур. Неминуча текучість часу і думок.
а сьогодні слухаю Штокхаузена, Моцарта і Can, пишу диплом і сплю.
я вже мовчу про те які чоловіки мені подобаються.
хоча вже давно ніякі.
ура, дайош нігілізм!
вчора ходила в Павловку на лекцію з психолагми з Шевченка. Цікаво. Лекція не дуже цікава, бо викладач нудноват ( хоча він казав, шо він насамперед лікар,а не оратор), дає малувато інформації.
Приводили шизофреніка в якійсь запущеній стадії. Абсолютно апатична людина. Казав, шо планує полетіти на Марс, розповідав, як потім виявилося, фейкові історії з життя.
Найбільше вразила територія - не знала, що там так багато корпусів. Нагадує якийсь закинутий пансіонат в Криму (принаймні взимку). Один з корпусів розмальований дуже цікавими кольорами. Також працює виставка робіт - безліч цікавих картин і скультптур. Неминуча текучість часу і думок.
а сьогодні слухаю Штокхаузена, Моцарта і Can, пишу диплом і сплю.