мрії збуваються, або з Днем народження, отче
вчора ми з Даньом прийшли до думки, що останнім часом дуже-дуже багато наших мрій збулося завдяки довірі до Бога. почалося все з розмови про бінокль. багато-багато років Даньо мріяв про бінокль ))) мені, як дівчині, така мрія трохи незрозуміла, але відколи ми знайомі, вона певним чином стала і моєю мрією. цього літа ця мрія збулася якось навіть несподівано й неочікувано - Бог дав можливість втілити її в життя. "а ще в дитинстві я молився, щоб мене любили дівчата", - з присоромленою усмішкою зізнався Даньо. у стосунках з дівчатами він дуже довго був соромливий. ясно, що і ця мрія збулася - принаймні одна дівчина його дуже любить ))) Даньо каже, що йому цього вистачає.
я зауважила, що завжди просила в Бога про любов одного, але дуже доброго хлопця, замість численних хаотичних стосунків незрозуміло з ким. моя мрія збулася, тоді, коли я вже ні про що не мріяла, і я зовсім не шкодую, що пожертвувала кількістю заради якості.
коли ми почали зустрічатися, мене не могла трохи не хвилювати Даньова майбутня професія, до чого додавалася його показна нелюбов до неї. я мріяла і просила в Бога про те, аби коханий полюбив бандуру і знайшов роботу до душі. Бог дав позитивну відповідь і на це прохання. зараз навіть важко уявити, що могло бути інакше.
тема стара і давно проговорена: Бог відповідає навіть на ті наші прохання, про які ми самі забули. Бог відповідає навіть на найнеймовірніші наші прохання. Бог відповідає на наші прохання в найкращий для нас спосіб...
саме такою Його відповіддю три роки тому стало для мене знайомство з о.Андрієм. за рік до того в моєї душі відбувся різкий стрибок зросту, вона була як рослина, яка виросла і потребувала більше поживи, тоді як їй давали ту саму кількість. я шукала поживи у вигляді духовного керівника. кілька священиків видавалися мені дуже підходящими для цієї ролі. шукала в них розради і відповіді на запитання, але не складалося. вони то не могли мені дати тих відповідей, то не хотіли....
зараз розумію, що Бог все продумав краще за мене. і відповів на мої молитви особою отця Андрія: таким духовним керівником, якого я не чекала, тоді, коли я цього не сподівалася, і що найцікавіше - як виявилося згодом - вчасно і саме так, як мені треба було. спочатку отець став для мене авторитетом, потім єдиним порадником з-поміж духовенства, наставником, і врешті справжнім духовним другом. певним чином він перевернув, але й спрямував у потрібне русло, мої дотихчасові погляди на духовність. можна сказати, він вибив з мого "духовного рота" всі залишки молочних зубів і постарався, аби на їхньому місці виросли здорові постійні. він ніколи не намагався виглядати кращим, ніж він є, і водночас завжди говорив мені, що всі люди кращі, ніж я про них думаю. він був зі мною в часи дуже важкої кризи і намагався переконати, що чим би вона не скінчилася - закінчиться добре для мене, а коли мене не втішали його слова і я хотіла почути від нього щось інше, він говорив мені те, що я хотіла почути. він був строгий зі мною в ситуаціях, коли я думала, що строгість тут зайва, і казав "розслабся", коли я занадто навантажувалася дурницями. після Даня він єдина людина, яка не будучи зв"язана зі мною кровним зв"язком, побачивши всю каку-беку в моїй душі у всьому її жахітті, не відвернувся від мене...
словом, класний в мене духовний керівник, і сьогодні у нього День народження! многая літа-літа, многая літа! )))))
я зауважила, що завжди просила в Бога про любов одного, але дуже доброго хлопця, замість численних хаотичних стосунків незрозуміло з ким. моя мрія збулася, тоді, коли я вже ні про що не мріяла, і я зовсім не шкодую, що пожертвувала кількістю заради якості.
коли ми почали зустрічатися, мене не могла трохи не хвилювати Даньова майбутня професія, до чого додавалася його показна нелюбов до неї. я мріяла і просила в Бога про те, аби коханий полюбив бандуру і знайшов роботу до душі. Бог дав позитивну відповідь і на це прохання. зараз навіть важко уявити, що могло бути інакше.
тема стара і давно проговорена: Бог відповідає навіть на ті наші прохання, про які ми самі забули. Бог відповідає навіть на найнеймовірніші наші прохання. Бог відповідає на наші прохання в найкращий для нас спосіб...
саме такою Його відповіддю три роки тому стало для мене знайомство з о.Андрієм. за рік до того в моєї душі відбувся різкий стрибок зросту, вона була як рослина, яка виросла і потребувала більше поживи, тоді як їй давали ту саму кількість. я шукала поживи у вигляді духовного керівника. кілька священиків видавалися мені дуже підходящими для цієї ролі. шукала в них розради і відповіді на запитання, але не складалося. вони то не могли мені дати тих відповідей, то не хотіли....
зараз розумію, що Бог все продумав краще за мене. і відповів на мої молитви особою отця Андрія: таким духовним керівником, якого я не чекала, тоді, коли я цього не сподівалася, і що найцікавіше - як виявилося згодом - вчасно і саме так, як мені треба було. спочатку отець став для мене авторитетом, потім єдиним порадником з-поміж духовенства, наставником, і врешті справжнім духовним другом. певним чином він перевернув, але й спрямував у потрібне русло, мої дотихчасові погляди на духовність. можна сказати, він вибив з мого "духовного рота" всі залишки молочних зубів і постарався, аби на їхньому місці виросли здорові постійні. він ніколи не намагався виглядати кращим, ніж він є, і водночас завжди говорив мені, що всі люди кращі, ніж я про них думаю. він був зі мною в часи дуже важкої кризи і намагався переконати, що чим би вона не скінчилася - закінчиться добре для мене, а коли мене не втішали його слова і я хотіла почути від нього щось інше, він говорив мені те, що я хотіла почути. він був строгий зі мною в ситуаціях, коли я думала, що строгість тут зайва, і казав "розслабся", коли я занадто навантажувалася дурницями. після Даня він єдина людина, яка не будучи зв"язана зі мною кровним зв"язком, побачивши всю каку-беку в моїй душі у всьому її жахітті, не відвернувся від мене...
словом, класний в мене духовний керівник, і сьогодні у нього День народження! многая літа-літа, многая літа! )))))