моя прєлєсть
мені важко сказати, навіщо мені стільки кулінарних талмудів :))) адже я рідко притримуюся рецептів, коли готую, за винятком випічки, де точність необхідна. з одного боку всі ці книги - це справжня естетична насолода, там такі красиві фотографії, чудова поліграфія, вони прості й вишукані. мені дуже-дуже шкода, що нема україномовних аналогів. з іншого боку - фантазії й уяві є де розгорнутися. коли я не знаю, що приготувати, я дістаю з полиці одну книгу, гортаю, читаю, й ідеї приходять самі собою.
книжку про дитяче харчування авторства Юлії Висоцької купила саме тому, що щодо дитячих страв фантазія кульгає найбільше. мене дещо напрягають канапочки у вигляді гномиків, усі ці очка з оливок, мухомори з помідорів. і ця книжка подобається мені тим, що там цього всього нема. нормальна здорова дитяча їжа. звичайно, написано все з позиції мами, в якої під вікнами ростуть артишоки та фенхель, в якої штат помічниць по господарству і яка може собі дозволити 4 рази на день готувати щось свіженьке двом малюкам. але на все це легко закрити очі мамі, котра живе в наших реаліях )
Гордон Рамзі. мммммм.... він харизматичний і прикольний, а це мене підкупляє в чоловіках ))) книжка подарована подругами на день народження на моє прохання. вона сповнена рецептів а-ля "оленина під шоколадним соусом", але є дуже багато практичних і доступних ідей, самі рецепти не складні, радше, складники в Україні значною мірою важкодоступні. всі рецепти розбиті у вигляді меню для недільних обідів: закуска, основна страва, десерт.
"Все про те, як смачно їсти" (з перекладом втрачається гра слів) - подарунок Даня, привезений із Росії. Влад Піскунов відомий тамтешній фуд-блогер. я багато років із захопленням читала його жж, розглядала красиві фотографії. а коли вийшла книжка, захотілося мати ту апетитну красу в паперовому форматі. рецепти прості, цікаві, дуууже чоловічі. розбиті по категоріях: супи, закуски, м"ясо, риба, птиця, гриби й овочі, тісто. мало солодкого :)
нарешті колекція книг журналу "Гастроном". про кожну писати нема сенсу, їхні назви самі за себе говорять. якісь із них корисні й кльові, якісь - не дуже, але більшість 50\50. серед моїх улюблениць "про яйця і молоко", "про сніданки", "грузинська кухня" й "італійська кухня".