100 днів до 30
коли я тільки зацікавилася темою слінгів і обирала свій перший шарф для Любчика, керувалася принципом, подібно за яким обирають собі авта деякі непросунуті автолюбителі - зовнішній вигляд. у випадку зі слінгом це був колір/забарвлення. як і більшість слінгомам-початківців, для мене не існувало ніяких інших патернів, крім смужок ))) ну, ви бачили мій перший шарфик.
з Терезкою я вже більше прониклася темою і другий шарф обирала не тільки за красою, а й з огляду на літо, бо ж для шарфа важливо, щоб він відповідав погоднім умовам, в котрих його будуть використовувати... коли ми купили третій шарф, до мене дійшло - всі вони різні. і кольори-візерунки для шарфів зовсім не на першому місці. вони відрізняються за тримучістю і легкістю намотування. тобто одні, якими б кривими руками їх не мотали, як не замотай, триматимуть залізно, інші вимагають майстерності. аби, наприклад, досить важку вже дитину носити можна було довго і без ризику для спини.
Любчиків шарфик як раз належав до першої категорії. тому я й не дуже задумувалася про якість намотки, коли ми його використовували. Терезчин перший слінг мотався ідеально легко, струменів у долонях, але тільки до певного моменту. після її 8 кг явно треба було вже щось цупкіше. тоді я стала більше користуватися цупкішою Зарою.
тиждень тому в голову мені раптом стукнуло, що не погано було би ще до слінгопенсії спробувати поносити в "хвильках" від Дідімоса. та й спина захотіла чогось цупкішого. і яким було моє здивування, коли перший пост у френдстрічці був про продаж красивезного і рідкісного слінга від легендарного німецького виробника.
ми з Даньом здуріли порадилися, і вирішили спробувати. отже, сьогоднішнє фото про нього. знайомтеся, Баклажанові Хвильки
чому баклажанові, то треба питати в автора цього забарвлення, кольором бо цей шарфик більше лавандовий. і мені він дуже подобається :)
з Терезкою я вже більше прониклася темою і другий шарф обирала не тільки за красою, а й з огляду на літо, бо ж для шарфа важливо, щоб він відповідав погоднім умовам, в котрих його будуть використовувати... коли ми купили третій шарф, до мене дійшло - всі вони різні. і кольори-візерунки для шарфів зовсім не на першому місці. вони відрізняються за тримучістю і легкістю намотування. тобто одні, якими б кривими руками їх не мотали, як не замотай, триматимуть залізно, інші вимагають майстерності. аби, наприклад, досить важку вже дитину носити можна було довго і без ризику для спини.
Любчиків шарфик як раз належав до першої категорії. тому я й не дуже задумувалася про якість намотки, коли ми його використовували. Терезчин перший слінг мотався ідеально легко, струменів у долонях, але тільки до певного моменту. після її 8 кг явно треба було вже щось цупкіше. тоді я стала більше користуватися цупкішою Зарою.
тиждень тому в голову мені раптом стукнуло, що не погано було би ще до слінгопенсії спробувати поносити в "хвильках" від Дідімоса. та й спина захотіла чогось цупкішого. і яким було моє здивування, коли перший пост у френдстрічці був про продаж красивезного і рідкісного слінга від легендарного німецького виробника.
ми з Даньом здуріли порадилися, і вирішили спробувати. отже, сьогоднішнє фото про нього. знайомтеся, Баклажанові Хвильки
чому баклажанові, то треба питати в автора цього забарвлення, кольором бо цей шарфик більше лавандовий. і мені він дуже подобається :)