тиждень мрій. про мої малюнки.
навздогін попередньому запису про мрії і бажання оголошую сама собі тиждень мріяння. в наступні 7 днів напишу про мої найбожевільніші мрії.
мріяти в мене виходить дуже добре. в різні моменти життя я то даю мріям волю, то навпаки приструнюю їх. зараз саме такий період, коли з деякими мріями я дуже-дуже обережна, бо є щось таке, чого чекається і сподівається давно, і страх розчарувань стримує політ уяви. але нехай - на цьому тижні дозволю таки собі погуляти і відірватися. в мріях :)
багато з вас вже чули від мене, що я люблю малювати. мій тато дуже-дуже гарно малює, мама теж нівроку, але жоден з них не обрали собі це за професію, думаю, вони навіть не думали про таке. ну, і мені мама часто повторювала: ти собі малюй, але професію треба здобути СЕРЙОЗНУ, малюванням на хліб не заробиш. колись я пробувала навіть ходити в художню школу, але це щастя тривало тільки кілька місяців, поки її не закрили.
у 80-ті з малюванням проблем ще не було. хоча вже тоді бабця видавала мені один олівець із присланого з Америки набору "Крайола", малювати ним треба було до побєдного конца... еканоміка далжна бить еканомнай.
в 90-ті настав повний капєць. були проблеми з папером. і малювати приходилося на чому попало. в бабці в шафі була схованка, де вона не знати чого зберігала календарі "держстраху", в якому тоді працювала моя тітка. вона, тітка, щороку привозила в Тернопіль стос календарів. що не роздавалося рідним-друзям, бабця ховала в шафу. а на звороті вони були такі біленькі! коротше, тирила я ті календарі, котрі розрізала, котрі ні, і малювала на них.
в школі мені щастило з учителями малювання. їх було 3, але всі вони чогось мене навчили. і все. далі суцільне аматорство. включно з тими півторатисячами моделей одягу, про які я згадувала тут.
витягла сьогодні з шафи невеличкий стосик своїх робіт, привезених колись з Тернополя. пофотографувала їх. ось зразок моєї ранньої творчості, мальований на уроці образотворчого мистецтва в школі, в 96 чи 97 році:
ось ці ілюстрацію я перемалювала з книжки "Гордість і упередження"
це просто замальовка з голови
незакінчиней сюр
одна з моделей одягу, намальована, яке марнотратство!, одна на цілому листку паперу
в 11 класі сама пробувала освоїти різні жіночі силуети
ось чим я страждала під час випускних іспитів зі школи, може й тому провалила один з них...
це вже навчаючись в універі малювала. Араґорн. справжній Араґорн, звичайно, красивіший.
Шрек
модельки
а от така я тиснула багато модельок на один листок, щоб економити папір
я все ще мрію навчитися малювати так, що гарно і з голови.
мріяти в мене виходить дуже добре. в різні моменти життя я то даю мріям волю, то навпаки приструнюю їх. зараз саме такий період, коли з деякими мріями я дуже-дуже обережна, бо є щось таке, чого чекається і сподівається давно, і страх розчарувань стримує політ уяви. але нехай - на цьому тижні дозволю таки собі погуляти і відірватися. в мріях :)
багато з вас вже чули від мене, що я люблю малювати. мій тато дуже-дуже гарно малює, мама теж нівроку, але жоден з них не обрали собі це за професію, думаю, вони навіть не думали про таке. ну, і мені мама часто повторювала: ти собі малюй, але професію треба здобути СЕРЙОЗНУ, малюванням на хліб не заробиш. колись я пробувала навіть ходити в художню школу, але це щастя тривало тільки кілька місяців, поки її не закрили.
у 80-ті з малюванням проблем ще не було. хоча вже тоді бабця видавала мені один олівець із присланого з Америки набору "Крайола", малювати ним треба було до побєдного конца... еканоміка далжна бить еканомнай.
в 90-ті настав повний капєць. були проблеми з папером. і малювати приходилося на чому попало. в бабці в шафі була схованка, де вона не знати чого зберігала календарі "держстраху", в якому тоді працювала моя тітка. вона, тітка, щороку привозила в Тернопіль стос календарів. що не роздавалося рідним-друзям, бабця ховала в шафу. а на звороті вони були такі біленькі! коротше, тирила я ті календарі, котрі розрізала, котрі ні, і малювала на них.
в школі мені щастило з учителями малювання. їх було 3, але всі вони чогось мене навчили. і все. далі суцільне аматорство. включно з тими півторатисячами моделей одягу, про які я згадувала тут.
витягла сьогодні з шафи невеличкий стосик своїх робіт, привезених колись з Тернополя. пофотографувала їх. ось зразок моєї ранньої творчості, мальований на уроці образотворчого мистецтва в школі, в 96 чи 97 році:
ось ці ілюстрацію я перемалювала з книжки "Гордість і упередження"
це просто замальовка з голови
незакінчиней сюр
одна з моделей одягу, намальована, яке марнотратство!, одна на цілому листку паперу
в 11 класі сама пробувала освоїти різні жіночі силуети
ось чим я страждала під час випускних іспитів зі школи, може й тому провалила один з них...
це вже навчаючись в універі малювала. Араґорн. справжній Араґорн, звичайно, красивіший.
Шрек
модельки
а от така я тиснула багато модельок на один листок, щоб економити папір
я все ще мрію навчитися малювати так, що гарно і з голови.