Творческий подход в системе дошкольного воспитания.
Приоритетом дошкольного
образования на ближайшие годы станет инновационный подход к
учебно-воспитательному процессу, ориентация на авторские разработки воспитателей
и методистов. Подробно эту тему сегодня обсудят участники I Киевского форума
«Инновационное пространство дошкольного образования столицы»,
Источник: http://society.lb.ua/education/2012/05/29/153500_vospitivat_detey_sadikah.html
С.В.Огурцова
завідуюча ДНЗ №60
м.Краматорська Донецької обл.
ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПОКАЗНИК КУЛЬТУРОВІДПОВІДНОГО УПРАВЛІННЯ ДОШКІЛЬНИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ
Слово «інновація» має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну,введення нового. Інновації у циклі свого розвитку мають певні стадії: зародження ідеї, цілепокладання, розробка ідеї нового, реалізація нового, поширення, розповсюдження і рутинізація (відмірання).
Кожний інноваційний процес потребує управління. На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти поняття « інновація» тісно пов’язане з проблемою управлінської культури керівників дошкільних навчальних закладів (ДНЗ). Інноваціями в діяльності ДНЗ вважається системне експериментальне використання новітніх технологій, завдяки чому підвищується ефективність роботи керівників і колективу (К.Л.Крутій, Н.В.Маковецька, Т.О.Пономаренко).
Експериментальний дошкільний заклад, який працює у режимі пошуку, значною мірою відрізняється від тих закладів, метою яких є підтримання стабільного порядку функціонування (К.Л.Крутій, Н.В.Маковецька). Фахівцями науки (О.П.Аматьєва,Н.В.Гавриш,О.О.Дронова,Т.О.Пономаренко) та практики (Т.А.Валебна, Н.В.Губанова, Н.В.Ісмаїлова, Л.О.Мушка) приділяється увага й інноваційній культурі педагога, що характеризується як неодмінна складова фахової майстерності. Зазначається, що інноваційна культура - це такий рівень професійності, який виявляється у здатності об єктивно оцінювати нові ідеї, у готовності творчо освоювати і використовувати у своїй роботі все нове, прогресивне.
Культуровідповідне управління передбачає ситуацію постійного пошуку керівником дошкільного навчального закладу ефективних способів реалізації функцій управління, наприклад: аналітичне обґрунтування та розробка програми інноваційного процесу на рівні його проекту або моделі; складання комплексно-цільової програми, що містить етапи організації та реалізації інновацій ; визначення вихідної позиції інноваційної діяльності кожного члену колективу,її кінцевого результату та умов, необхідних для його досягнення.
Доведено, що ефективному управлінцю нововведеннями сприяє формування банку інновацій. Для цього на початку навчального року на кожне нововведення заводиться спеціальна картка «Створення банку інновацій» .Наведемо ії:
Створення банку інновацій
Зміст карток банку інновацій (педагогічних ідей) і рекомендації щодо їх заповнення (за І.М. Дичківською)
Пункт 1. "Проблема".
Слід продумати, що змушує відмовитися від традиційного шляху і шукати новий, з яких потреб випливає необхідність даної інновації. Проблема формулюється як суперечність. Наприклад: необхідність здійснити різнорівневу диференціацію та відсутність у педагогів належних знань про цю педагогічну інновацію для реалізації її на практиці.
Пункт 2. "Мета інновації, нововведення".
При формулюванні мети слід виходити з другої частини проблеми (суперечності), тобто знайти відповідь на запитання: "Що бажано створити в результаті роботи?" Мета будь-якого нововведення формулюється у дієслівній формі. Наприклад: сформувати пізнавальні інтереси дитини, забезпечити умови для формування свободи вибору дітей, забезпечити умови для інтегрованого навчання й виховання здорових дітей з особливими потребам и тощо.
Пункт 3. "Суть інновації".
Суть інновації - це комплекс взаємопов'язаних завдань, розв'язання яких дасть змогу отримати нову якість.
Пункт 4. "Прогнозований результат нововведення".
Будь-який прогнозований результат має нести в собі показники досяжності, реальності та вимірюваності. Прогнозуються: можливі (очікувані) позитивні результати; можливі втрати; компенсаційні заходи щодо їх усунення.
Крім того, зазначаються параметри, за якими оцінюється ефективність нововведення.
Пункт 5. "Класифікація інновацій".
За сферою застосування інновації поділяються на управлінські, дидактичні, виховні тощо. За масштабом перетворень можна виокремиги: часткові нововведення (локальні, одиничні, не пов'язані між собою); модульні (комплекс окремих, пов'язаних між собою,-що стосуються, наприклад, однієї методики, однієї вікової групи дітей тощо); системні нововведення (охоплюють весь дитячий садок і передбачають або перебудову роботи всього закладу під певну ідею, концепцію, або створення нового освітнього закладу на базі попереднього: наприклад, дитячого садка-школи, адаптивного дитячого садка тощо).
Пункт 6. "Інноватор".
Відомості про людину, яка вводить інновацію (вік, освіта, спеціальність, педагогічний стаж). Ким вона є стосовно зазначеної інновації (розробник, користувач, роз повсюджувач).
Пункт 7. "Стадії нововведення".
Позначити стадію, на якій перебуває конкретне нововведення (зародження, освоєння, розповсюдження тощо).
Пункт 8. "Інновація пройшла експериментальну перевірку".
Одноразову; багаторазову. Кількість перевірок записується після проходження повного циклу навчального року.
Пункт 9. "Характер інноваційного процесу (експерименту)".
Констатуючий - відстеження процесу, констатація результатів. Уточнювальний - коригування гіпотези відповідно до результатів. Формуючий - перевірка ефективності системи впливів.
Пункт 10. "Перешкоди на шляху розробки та впровадження".
Це перешкоди, що стають на заваді впровадження інновацій у будь-якій сфері: соціальній, правовій, матеріально-технічній, фінансовій, а також
загальнопедагогічні проблеми (управлінські, дидактичні, виховні тощо).
Пункт 11. "Експериментальний контроль здійснюється...".
Контроль може здійснюватися у таких формах: самоконтроль, експертний контроль, контроль громадськості. Самоконтроль необхідний розробникам, розповсюджувачам та користувачам інновацій. Експертами можуть бути фахівці - колеги, досвідчені керівники освітніх закладів, методисти, завучі, науковці тощо. Громадський контроль здійснюють батьківські, профспілкові організації, рада кураторів тощо.
Пункт 12. "Оцінка інновації".
Визначається за різними показниками та в різних формах.
Пункт 13. "Які інші проблеми мають бути розв'язані".
Наприклад: психологічні бар'єри між педагогом та батьками, відсутність окремих методик проведення різнорівневого контролю тощо.
Пункт 15. "Особливі зауваження щодо значення інновації".
Заповнюється за результатами експертизи програми інновації.
Наявність такого банку педагогічних інновацій допоможе керівникам дошкільних закладів ефективно здійснювати програму з регулювання та корекції нововведення.
Управління інноваційним процесом передбачає вивчення відношення членів педагогічного колективу до інновацій, альтернативної думки щодо них. Управлінцю слід звернути увагу на те, що педагоги по-різному ставляться до ідеї нововведення: згодні з управлінськими способами керівництва, його методами розв язання проблем і довіряють йому ( союзники і послідовники); не згодні з конкретними рішеннями , але загалом йому довіряють ( друзі ); згодні, але не довіряють (потенціальні союзники й послідовники); не згодні і не довіряють ( супротивники об активні та «клінічні») (Т.О.Пономаренко). Доведено, що упровадження нової ідеї, технології наштовхується на різні перешкоди, які називаються анти інноваційними бар єрами . З метою подолання бар єрів в інноваційній діяльності педагога використовують методи психотехнології :
Мета та зміст вправ, які можна використати для
подолання психологічних бар'єрів інноваційної
діяльності педагога (за І.М. Дичківською)
1. "Хто я?". Мета цієї вправи полягає в знайомстві учасників групової взаємодії. Кожен з них повинен запропонувати 10 відповідей на запитання "Хто я?", беру¬чи до уваги будь-які особистісні риси, емоції, характеристики. Потім учасники заняття читають характеристики один одному, за бажанням коментуючи їх. На все це відводиться 30 хвилин.
2. "Потерпілі в корабельній аварії". Під час такого заняття, яке триває приблизно півтори години, учасники опановують навички ефективної поведінки у процесі пошуків консенсусу в групах. Після того, як кожен із них розташує всі зазначені в списку предмети за ступенем важливості для виживання, група виробляє спільне для всіх рішення, керуючись спеціальним методом досягнення консенсусу.
Мета та зміст вправ, які можна використати для
подолання психологічних бар'єрів інноваційної
діяльності педагога (за І.М. Дичківською)
1. "Індивідуальне малювання". Це заняття має на меті пробудити творче начало в учасників групи, допомогти їм усвідомити свої емоції. Члени групи олівцями і фарбами символічно зображають свій стан, почуття на папері, а потім обмінюються враженнями про свої і чужі роботи, не даючи їм оцінок. Заняття триває приблизно одну годину.
2. "Парне малювання". Робота під час цього заняття допомагає дослідити міжособистісні взаємини і характер конфліктів у групі. Кожний учасник обирає собі в партнери того, з ким хоче познайомитися ближче або з'ясувати стосунки. Папір стає простором для спільної творчості. Спілкування відбувається лише за допомогою ліній, фігур і кольорів. На це відводиться до однієї години.
3. "Групове малювання". Як правило, після цього заняття окреслюється чітка картина рольових взаємин у групі, вплив кожного учасника на індивідуальний досвід інших. Усі сідають у коло, і кожний малює те, що хоче. За сигналом ведучого малюнки передають сусідам ліворуч і продовжують малювати ті, що отримали від сусідів справа. Малювання завершується тоді, коли кожний одержить розпочатий ним малюнок. Потім учасники обмінюються враженнями. Триває заняття не більше однієї години.
4. "Пластиліновий світ". Кожен учасник із шматка пластиліну, заплющивши очі, ліпить те, що хоче бачити у створюваному групою світі. Аналіз цих робіт засвідчує ціннісні орієнтації особистості.
Методика вивчення здатності педагога до
саморозвитку, в основу якої покладено анкетування
(за Є. Роговим)
Анкета 1. Бар'єри педагогічної діяльності
Дайте відповідь на запитання, виставивши такі бали:
5 - якщо дане твердження повністю відповідає дійсності; 4 - скоріше відповідає, ніж ні; 3 - і так, і ні; 2 -скоріше не відповідає; 1 - не відповідає.
1. Я прагну вивчити себе.
2. Я залишаю час для розвитку.
3. Перепони, які виникають, стимулюють мою активність.
4. Я шукаю зворотний зв'язок, оскільки це допомагає мені пізнати та оцінити себе.
5. Я аналізую свою діяльність, виділяючи на це спеціальний час.
6. Я аналізую свої почуття і досвід.
7. Я багато читаю.
8. Я дискутую з питань, які мене цікавлять.
9. Я вірю у свої можливості.
10. Я прагну бути більш відкритим.
11. Я усвідомлюю вплив, який здійснює на мене оточення.
12. Я керую своїм професійним розвитком й отримую позитивні результати.
13. Я маю задоволення від освоєння нового.
14. Зростаюча відповідальність не лякає мене.
15. Я позитивно поставився б до свого професійного підвищення.
Підрахуйте загальну суму балів: 75-55 - активний розвиток; 54-36 - немає стійкої системи саморозвитку, орієнтація на розвиток значно залежить від умов; 35-15 -зупинка розвитку.
Анкета 2. Самоаналіз стимулів і перешкод
Оцініть за п'ятибальною системою фактори, які стимулюють або перешкоджають Вашому навчанню і розвитку: 5 - так (перешкоджають або стимулюють); 4 -скоріше так, ніж ні; 3 - і так, і ні; 2 -скоріше ні; 1 - ні. Стимулюючі фактори.
1. Методична робота.
2. Навчання на курсах підвищення кваліфікації.
3. Приклад і вплив колег.
4. Приклад і вплив керівників.
5. Організація праці в навчальному закладі.
6. Увага до цих проблем керівництва.
7. Довіра.
8. Новизна діяльності, умови праці та можливість експериментування.
9. Заняття самоосвітою.
10. Інтерес до роботи.
11. Зростаюча відповідальність.
12. Можливість одержання визнання в колективі.
Перешкоджаючі фактори.
1. Власна інерція.
2. Розчарування від невдач.
3. Відсутність підтримки й допомоги керівництва в цьому питанні.
4. Ворожнеча людей (заздрість, ревнощі), які негативно сприймають Ваші переміни і прагнення до нового.
5. Неадекватний зворотний зв'язок із колегами та керівниками (відсутність об'єктивної інформації про себе).
6. Стан здоров'я.
7. Нестача часу.
8. Обмежені ресурси, скрутні життєві обставини. Після оброблення дані м ікро дослідження заносять у підсумкову таблицю "Навчання, розвиток і саморозвиток педагога".
Здатність педагога до саморозвитку Прізвища, ініціали
педагогів Стимулюючі фактори Перешкоджаючі фактори Система заходів
1. Активний саморозвиток
2.Несфор-мований саморозвиток
3. Зупинка саморозвитку
В аналізі анкет прізвища педагогів заносять у відповідні графи таблиці. Стимулюючі й перешкоджаючі фактори ранжують за допомогою середнього бала і також заносять у таблицю.
Таким чином, організація інноваційної діяльності у дошкільному навчальному закладі сприяє ефективності освітнього процесу, підвищенню культури педагогів, розвитку особистості дитини.
образования на ближайшие годы станет инновационный подход к
учебно-воспитательному процессу, ориентация на авторские разработки воспитателей
и методистов. Подробно эту тему сегодня обсудят участники I Киевского форума
«Инновационное пространство дошкольного образования столицы»,
Источник: http://society.lb.ua/education/2012/05/29/153500_vospitivat_detey_sadikah.html
С.В.Огурцова
завідуюча ДНЗ №60
м.Краматорська Донецької обл.
ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПОКАЗНИК КУЛЬТУРОВІДПОВІДНОГО УПРАВЛІННЯ ДОШКІЛЬНИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ
Слово «інновація» має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну,введення нового. Інновації у циклі свого розвитку мають певні стадії: зародження ідеї, цілепокладання, розробка ідеї нового, реалізація нового, поширення, розповсюдження і рутинізація (відмірання).
Кожний інноваційний процес потребує управління. На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти поняття « інновація» тісно пов’язане з проблемою управлінської культури керівників дошкільних навчальних закладів (ДНЗ). Інноваціями в діяльності ДНЗ вважається системне експериментальне використання новітніх технологій, завдяки чому підвищується ефективність роботи керівників і колективу (К.Л.Крутій, Н.В.Маковецька, Т.О.Пономаренко).
Експериментальний дошкільний заклад, який працює у режимі пошуку, значною мірою відрізняється від тих закладів, метою яких є підтримання стабільного порядку функціонування (К.Л.Крутій, Н.В.Маковецька). Фахівцями науки (О.П.Аматьєва,Н.В.Гавриш,О.О.Дронова,Т.О.Пономаренко) та практики (Т.А.Валебна, Н.В.Губанова, Н.В.Ісмаїлова, Л.О.Мушка) приділяється увага й інноваційній культурі педагога, що характеризується як неодмінна складова фахової майстерності. Зазначається, що інноваційна культура - це такий рівень професійності, який виявляється у здатності об єктивно оцінювати нові ідеї, у готовності творчо освоювати і використовувати у своїй роботі все нове, прогресивне.
Культуровідповідне управління передбачає ситуацію постійного пошуку керівником дошкільного навчального закладу ефективних способів реалізації функцій управління, наприклад: аналітичне обґрунтування та розробка програми інноваційного процесу на рівні його проекту або моделі; складання комплексно-цільової програми, що містить етапи організації та реалізації інновацій ; визначення вихідної позиції інноваційної діяльності кожного члену колективу,її кінцевого результату та умов, необхідних для його досягнення.
Доведено, що ефективному управлінцю нововведеннями сприяє формування банку інновацій. Для цього на початку навчального року на кожне нововведення заводиться спеціальна картка «Створення банку інновацій» .Наведемо ії:
Створення банку інновацій
Зміст карток банку інновацій (педагогічних ідей) і рекомендації щодо їх заповнення (за І.М. Дичківською)
Пункт 1. "Проблема".
Слід продумати, що змушує відмовитися від традиційного шляху і шукати новий, з яких потреб випливає необхідність даної інновації. Проблема формулюється як суперечність. Наприклад: необхідність здійснити різнорівневу диференціацію та відсутність у педагогів належних знань про цю педагогічну інновацію для реалізації її на практиці.
Пункт 2. "Мета інновації, нововведення".
При формулюванні мети слід виходити з другої частини проблеми (суперечності), тобто знайти відповідь на запитання: "Що бажано створити в результаті роботи?" Мета будь-якого нововведення формулюється у дієслівній формі. Наприклад: сформувати пізнавальні інтереси дитини, забезпечити умови для формування свободи вибору дітей, забезпечити умови для інтегрованого навчання й виховання здорових дітей з особливими потребам и тощо.
Пункт 3. "Суть інновації".
Суть інновації - це комплекс взаємопов'язаних завдань, розв'язання яких дасть змогу отримати нову якість.
Пункт 4. "Прогнозований результат нововведення".
Будь-який прогнозований результат має нести в собі показники досяжності, реальності та вимірюваності. Прогнозуються: можливі (очікувані) позитивні результати; можливі втрати; компенсаційні заходи щодо їх усунення.
Крім того, зазначаються параметри, за якими оцінюється ефективність нововведення.
Пункт 5. "Класифікація інновацій".
За сферою застосування інновації поділяються на управлінські, дидактичні, виховні тощо. За масштабом перетворень можна виокремиги: часткові нововведення (локальні, одиничні, не пов'язані між собою); модульні (комплекс окремих, пов'язаних між собою,-що стосуються, наприклад, однієї методики, однієї вікової групи дітей тощо); системні нововведення (охоплюють весь дитячий садок і передбачають або перебудову роботи всього закладу під певну ідею, концепцію, або створення нового освітнього закладу на базі попереднього: наприклад, дитячого садка-школи, адаптивного дитячого садка тощо).
Пункт 6. "Інноватор".
Відомості про людину, яка вводить інновацію (вік, освіта, спеціальність, педагогічний стаж). Ким вона є стосовно зазначеної інновації (розробник, користувач, роз повсюджувач).
Пункт 7. "Стадії нововведення".
Позначити стадію, на якій перебуває конкретне нововведення (зародження, освоєння, розповсюдження тощо).
Пункт 8. "Інновація пройшла експериментальну перевірку".
Одноразову; багаторазову. Кількість перевірок записується після проходження повного циклу навчального року.
Пункт 9. "Характер інноваційного процесу (експерименту)".
Констатуючий - відстеження процесу, констатація результатів. Уточнювальний - коригування гіпотези відповідно до результатів. Формуючий - перевірка ефективності системи впливів.
Пункт 10. "Перешкоди на шляху розробки та впровадження".
Це перешкоди, що стають на заваді впровадження інновацій у будь-якій сфері: соціальній, правовій, матеріально-технічній, фінансовій, а також
загальнопедагогічні проблеми (управлінські, дидактичні, виховні тощо).
Пункт 11. "Експериментальний контроль здійснюється...".
Контроль може здійснюватися у таких формах: самоконтроль, експертний контроль, контроль громадськості. Самоконтроль необхідний розробникам, розповсюджувачам та користувачам інновацій. Експертами можуть бути фахівці - колеги, досвідчені керівники освітніх закладів, методисти, завучі, науковці тощо. Громадський контроль здійснюють батьківські, профспілкові організації, рада кураторів тощо.
Пункт 12. "Оцінка інновації".
Визначається за різними показниками та в різних формах.
Пункт 13. "Які інші проблеми мають бути розв'язані".
Наприклад: психологічні бар'єри між педагогом та батьками, відсутність окремих методик проведення різнорівневого контролю тощо.
Пункт 15. "Особливі зауваження щодо значення інновації".
Заповнюється за результатами експертизи програми інновації.
Наявність такого банку педагогічних інновацій допоможе керівникам дошкільних закладів ефективно здійснювати програму з регулювання та корекції нововведення.
Управління інноваційним процесом передбачає вивчення відношення членів педагогічного колективу до інновацій, альтернативної думки щодо них. Управлінцю слід звернути увагу на те, що педагоги по-різному ставляться до ідеї нововведення: згодні з управлінськими способами керівництва, його методами розв язання проблем і довіряють йому ( союзники і послідовники); не згодні з конкретними рішеннями , але загалом йому довіряють ( друзі ); згодні, але не довіряють (потенціальні союзники й послідовники); не згодні і не довіряють ( супротивники об активні та «клінічні») (Т.О.Пономаренко). Доведено, що упровадження нової ідеї, технології наштовхується на різні перешкоди, які називаються анти інноваційними бар єрами . З метою подолання бар єрів в інноваційній діяльності педагога використовують методи психотехнології :
Мета та зміст вправ, які можна використати для
подолання психологічних бар'єрів інноваційної
діяльності педагога (за І.М. Дичківською)
1. "Хто я?". Мета цієї вправи полягає в знайомстві учасників групової взаємодії. Кожен з них повинен запропонувати 10 відповідей на запитання "Хто я?", беру¬чи до уваги будь-які особистісні риси, емоції, характеристики. Потім учасники заняття читають характеристики один одному, за бажанням коментуючи їх. На все це відводиться 30 хвилин.
2. "Потерпілі в корабельній аварії". Під час такого заняття, яке триває приблизно півтори години, учасники опановують навички ефективної поведінки у процесі пошуків консенсусу в групах. Після того, як кожен із них розташує всі зазначені в списку предмети за ступенем важливості для виживання, група виробляє спільне для всіх рішення, керуючись спеціальним методом досягнення консенсусу.
Мета та зміст вправ, які можна використати для
подолання психологічних бар'єрів інноваційної
діяльності педагога (за І.М. Дичківською)
1. "Індивідуальне малювання". Це заняття має на меті пробудити творче начало в учасників групи, допомогти їм усвідомити свої емоції. Члени групи олівцями і фарбами символічно зображають свій стан, почуття на папері, а потім обмінюються враженнями про свої і чужі роботи, не даючи їм оцінок. Заняття триває приблизно одну годину.
2. "Парне малювання". Робота під час цього заняття допомагає дослідити міжособистісні взаємини і характер конфліктів у групі. Кожний учасник обирає собі в партнери того, з ким хоче познайомитися ближче або з'ясувати стосунки. Папір стає простором для спільної творчості. Спілкування відбувається лише за допомогою ліній, фігур і кольорів. На це відводиться до однієї години.
3. "Групове малювання". Як правило, після цього заняття окреслюється чітка картина рольових взаємин у групі, вплив кожного учасника на індивідуальний досвід інших. Усі сідають у коло, і кожний малює те, що хоче. За сигналом ведучого малюнки передають сусідам ліворуч і продовжують малювати ті, що отримали від сусідів справа. Малювання завершується тоді, коли кожний одержить розпочатий ним малюнок. Потім учасники обмінюються враженнями. Триває заняття не більше однієї години.
4. "Пластиліновий світ". Кожен учасник із шматка пластиліну, заплющивши очі, ліпить те, що хоче бачити у створюваному групою світі. Аналіз цих робіт засвідчує ціннісні орієнтації особистості.
Методика вивчення здатності педагога до
саморозвитку, в основу якої покладено анкетування
(за Є. Роговим)
Анкета 1. Бар'єри педагогічної діяльності
Дайте відповідь на запитання, виставивши такі бали:
5 - якщо дане твердження повністю відповідає дійсності; 4 - скоріше відповідає, ніж ні; 3 - і так, і ні; 2 -скоріше не відповідає; 1 - не відповідає.
1. Я прагну вивчити себе.
2. Я залишаю час для розвитку.
3. Перепони, які виникають, стимулюють мою активність.
4. Я шукаю зворотний зв'язок, оскільки це допомагає мені пізнати та оцінити себе.
5. Я аналізую свою діяльність, виділяючи на це спеціальний час.
6. Я аналізую свої почуття і досвід.
7. Я багато читаю.
8. Я дискутую з питань, які мене цікавлять.
9. Я вірю у свої можливості.
10. Я прагну бути більш відкритим.
11. Я усвідомлюю вплив, який здійснює на мене оточення.
12. Я керую своїм професійним розвитком й отримую позитивні результати.
13. Я маю задоволення від освоєння нового.
14. Зростаюча відповідальність не лякає мене.
15. Я позитивно поставився б до свого професійного підвищення.
Підрахуйте загальну суму балів: 75-55 - активний розвиток; 54-36 - немає стійкої системи саморозвитку, орієнтація на розвиток значно залежить від умов; 35-15 -зупинка розвитку.
Анкета 2. Самоаналіз стимулів і перешкод
Оцініть за п'ятибальною системою фактори, які стимулюють або перешкоджають Вашому навчанню і розвитку: 5 - так (перешкоджають або стимулюють); 4 -скоріше так, ніж ні; 3 - і так, і ні; 2 -скоріше ні; 1 - ні. Стимулюючі фактори.
1. Методична робота.
2. Навчання на курсах підвищення кваліфікації.
3. Приклад і вплив колег.
4. Приклад і вплив керівників.
5. Організація праці в навчальному закладі.
6. Увага до цих проблем керівництва.
7. Довіра.
8. Новизна діяльності, умови праці та можливість експериментування.
9. Заняття самоосвітою.
10. Інтерес до роботи.
11. Зростаюча відповідальність.
12. Можливість одержання визнання в колективі.
Перешкоджаючі фактори.
1. Власна інерція.
2. Розчарування від невдач.
3. Відсутність підтримки й допомоги керівництва в цьому питанні.
4. Ворожнеча людей (заздрість, ревнощі), які негативно сприймають Ваші переміни і прагнення до нового.
5. Неадекватний зворотний зв'язок із колегами та керівниками (відсутність об'єктивної інформації про себе).
6. Стан здоров'я.
7. Нестача часу.
8. Обмежені ресурси, скрутні життєві обставини. Після оброблення дані м ікро дослідження заносять у підсумкову таблицю "Навчання, розвиток і саморозвиток педагога".
Здатність педагога до саморозвитку Прізвища, ініціали
педагогів Стимулюючі фактори Перешкоджаючі фактори Система заходів
1. Активний саморозвиток
2.Несфор-мований саморозвиток
3. Зупинка саморозвитку
В аналізі анкет прізвища педагогів заносять у відповідні графи таблиці. Стимулюючі й перешкоджаючі фактори ранжують за допомогою середнього бала і також заносять у таблицю.
Таким чином, організація інноваційної діяльності у дошкільному навчальному закладі сприяє ефективності освітнього процесу, підвищенню культури педагогів, розвитку особистості дитини.