Різдво
Народився Бог на санях
в лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисанях
і принесли місяць круглий.
Ніч у сніговій завії
крутиться довкола стріх.
У долоні у Марії
місяць - золотий горіх.
Богдан-Ігор Антонич
Для мене Новий Рік ще з дитинства завжди був святом радянським: з олів'є, мандаринами, шампанським та "Іронією долі". Вчувається у ньому щось ностальгійно-дефіцитне, якийсь присмак, якого я за віком не повинна пам'ятати, але який виникає десь зі старих сріблястих іграшок з зірками, добрих радянських комедій та незмінної ковбаси на столі.
А от Різдво - це свято українське, традиційне, селянське, навіть трохи незвичне для міського побуту.
І різдвяні обряди на міських вулицях виглядають екзотикою, і дідуха треба на базарі купувати, та і кутя для нинішніх діток напевно не така смачна. Жалкувати за цим не треба - життя плине, життя змінюється, зоставляючи щось у минулому, але завжди відкриваючи нові й нові обрії.
Як на мене, це добре, що ці два свята, такі схожі, але зовсім різні, знаходяться поруч в календарі. Намагатися викреслити своє минуле - означає залишитися без дороговказу; історія дійсно вчить життю, але не в кожного вистачає мудрості чи хоробрості почути ці уроки. Можливо, це буде шлях до порозуміння?
P.S. А класна в мене все-таки ялинка? :) Я від неї просто у захваті сама, якщо чесно :)