Ви думали, Шевченко тільки про козаччину писав? Е, ні, трохи в нього є і про любов. Щоправда, більше нещасну. Зате як еротично!
Розплелася густа коса
Аж до пояса,
Розкрилися перси-гори,
Хвилі серед моря;
Засіяли карі очі,
Зорі серед ночі,
Білі руки простяглися -
Так би й обвилися
Кругом стану. І в подушку
Холодну впилися,
Та й заклякли, та й замерли,
З плачем рознялися.
("Дівичії ночі")
А ілюстрація - чудова картина В.Маковського "Українська дівчина"