К вопросу о сепаратизме на Западной Украине
Не сочтите за труд:
http://uapolicy.org/index.php/publikatsiyi/173-separatyzm-na-zakhidnii-ukraini-ne-vyrok
Вот выдержка:
Сучасна українська держава - неоднорідна. Різне історичне минуле: перебування українських земель у складі Російської, Австро-Угорської імперій, Речі Посполитої, Румунії, Чехословаччини; включення територій Західної України (східних польських територій) до складу УРСР - внаслідок укладення таємного німецько-радянського пакту Молотова-Ріббентропа в1939 році (було створено 6 областей - Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку та повернутих у Румунії - Північної Буковини і придунайських земель (Чернівецька область), наклали досить помітний відбиток на культуру, традиції та побут українців.
Запитаєте: до чого тут це і який стосунок це має до сепаратизму? Безпосереднє. Природа заяв рад західних областей 2013 року та Севєродонецького з’їзду 2005 року одна - реакція культурного самозахисту мешканців певної території від загрози втрати ідентичності, власної культури та традицій.
Підґрунтя для сепаратизму в західному регіоні є. Тому владі потрібно щось змінювати: або населення, або підходи до нього.
Переконаний, жорсткі методи боротьби - «загнати в стійло» непокірних галичан -малоефективні. "Силовий" сценарій на заході держави - прямий шлях до загострення сепаратизму, особливо в трьох підконтрольних ВО "Свобода" Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях.
Ну а помощь наших западных друзей в случае негативного сценария западным регионам это дело времени, тем более среди местных эти настроения и сейчас висят в воздухе.
Поэтому на самом деле путей решения два: путём госпереворота, но тогда война всего лишь зеркально переместиться с востока на запад. Либо путём переговоров и тогда галичанам придётся принять тот факт, что, жорстокі методи боротьби - «загнати в стійло» непокірний Донбасс -малоефективні. А владі потрібно щось змінювати на юго-востоке: або населення, або підходи до нього. И що "Силовий" сценарій на сході держави - прямий шлях до загострення сепаратизму. И поэтому реальный путь решения только один - договариваться. И договариваться не как попало а так, как договаривался бы для себя любимого
http://uapolicy.org/index.php/publikatsiyi/173-separatyzm-na-zakhidnii-ukraini-ne-vyrok
Вот выдержка:
Сучасна українська держава - неоднорідна. Різне історичне минуле: перебування українських земель у складі Російської, Австро-Угорської імперій, Речі Посполитої, Румунії, Чехословаччини; включення територій Західної України (східних польських територій) до складу УРСР - внаслідок укладення таємного німецько-радянського пакту Молотова-Ріббентропа в1939 році (було створено 6 областей - Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку та повернутих у Румунії - Північної Буковини і придунайських земель (Чернівецька область), наклали досить помітний відбиток на культуру, традиції та побут українців.
Запитаєте: до чого тут це і який стосунок це має до сепаратизму? Безпосереднє. Природа заяв рад західних областей 2013 року та Севєродонецького з’їзду 2005 року одна - реакція культурного самозахисту мешканців певної території від загрози втрати ідентичності, власної культури та традицій.
Підґрунтя для сепаратизму в західному регіоні є. Тому владі потрібно щось змінювати: або населення, або підходи до нього.
Переконаний, жорсткі методи боротьби - «загнати в стійло» непокірних галичан -малоефективні. "Силовий" сценарій на заході держави - прямий шлях до загострення сепаратизму, особливо в трьох підконтрольних ВО "Свобода" Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях.
Ну а помощь наших западных друзей в случае негативного сценария западным регионам это дело времени, тем более среди местных эти настроения и сейчас висят в воздухе.
Поэтому на самом деле путей решения два: путём госпереворота, но тогда война всего лишь зеркально переместиться с востока на запад. Либо путём переговоров и тогда галичанам придётся принять тот факт, что, жорстокі методи боротьби - «загнати в стійло» непокірний Донбасс -малоефективні. А владі потрібно щось змінювати на юго-востоке: або населення, або підходи до нього. И що "Силовий" сценарій на сході держави - прямий шлях до загострення сепаратизму. И поэтому реальный путь решения только один - договариваться. И договариваться не как попало а так, как договаривался бы для себя любимого