(no subject)
Продублюю фото-заголовок свого журналу, але є слушна нагода для цього.
Прекрасна колонка Сергія Жадана, яку хочеться цитувати цілими абзацами. Бо це настільки співзвучно з власними відчуттями...
"Музика триває доти, доки бодай хтось її потребує. Кожен голос так чи інакше виростає в темряві й тиші. І хто здатен його зупинити? Хіба що Господь Бог."
"Адже клуб, за великим рахунком, це не просто бар із бухлом і сцена з поганим апаратом - насправді це ціла історія, ціла культура, іноді навіть - історія культури.
Клуби наповнювали це місто музикою, а отже примушували його звучати, позбавляли його мовчанки. Клуби робили це місто таким, яким воно є - себто не таким, яким його намагаються показати в телевізійних новинах.
Місто насправді в більшості випадків просто не помічало існування цих більш-менш провітрених підвалів, у яких творилася історія. Не помічало, й слава Богу - історія твориться незалежно від нашого бажання стати її частиною..."
"Нам пощастило жити в чудесний час і слухати чудесну музику. І навіть палений коньяк не робив цю музику менш чудесною."
R.I.P. "Железный Феликс" с його джазом, смаженим сиром, хересом та "легендарним" концертом Умки у електричному складі у 2002р., який й через 10 років будуть пам'ятати та згадувати.
R.I.P. "Manila bar" - знайомство з музикою Fotomoto у 2009р. та кілька концертів Pur:Pur.
"Ми залишили в наших клубах, можливо, найкращу частину себе, ми залишили в минулому стільки таємниць, стільки ніжності й розчарування, що минуле наше тепер подібне до помешкання, в якому жили діти: потрібно, безперечно, робити ремонт, проте так не хочеться зафарбовувати ці сліди чужого дорослішання, чужих помилок та усміхів."
Прекрасна колонка Сергія Жадана, яку хочеться цитувати цілими абзацами. Бо це настільки співзвучно з власними відчуттями...
"Музика триває доти, доки бодай хтось її потребує. Кожен голос так чи інакше виростає в темряві й тиші. І хто здатен його зупинити? Хіба що Господь Бог."
"Адже клуб, за великим рахунком, це не просто бар із бухлом і сцена з поганим апаратом - насправді це ціла історія, ціла культура, іноді навіть - історія культури.
Клуби наповнювали це місто музикою, а отже примушували його звучати, позбавляли його мовчанки. Клуби робили це місто таким, яким воно є - себто не таким, яким його намагаються показати в телевізійних новинах.
Місто насправді в більшості випадків просто не помічало існування цих більш-менш провітрених підвалів, у яких творилася історія. Не помічало, й слава Богу - історія твориться незалежно від нашого бажання стати її частиною..."
"Нам пощастило жити в чудесний час і слухати чудесну музику. І навіть палений коньяк не робив цю музику менш чудесною."
R.I.P. "Железный Феликс" с його джазом, смаженим сиром, хересом та "легендарним" концертом Умки у електричному складі у 2002р., який й через 10 років будуть пам'ятати та згадувати.
R.I.P. "Manila bar" - знайомство з музикою Fotomoto у 2009р. та кілька концертів Pur:Pur.
"Ми залишили в наших клубах, можливо, найкращу частину себе, ми залишили в минулому стільки таємниць, стільки ніжності й розчарування, що минуле наше тепер подібне до помешкання, в якому жили діти: потрібно, безперечно, робити ремонт, проте так не хочеться зафарбовувати ці сліди чужого дорослішання, чужих помилок та усміхів."