Miðgarðr
Аркуш 47
Юність вміла бути
І наївною, і нахабною водночас,
Але більшість з того,
що вона змогла здобути,
Ми вже встигли забути,
І не раз!
Місця, події, імена -
Колода карт для ігор й гадань.
І те, і інше - аби як!
Та з пристрастю!
В нас є сурма і барабан!
І нас чутно далеко!
До найвіддаленіших околиць!
Але ми вже не люди-лелеки,
Ми - равлики і слимачки, з тих пір, відколи
Наші головні саундтреки -
Дзвінки дверні, домофони і колискові.
Коліна розбиті до крові,
Але вміли літати, бо на забобони
Не звертали уваги!
І за містом в нас паслись бізони,
А ще можна було приєднатись до ватаги
Мандрівників-переселенців
За давні, усталені кордони!