Луб'янка. Фабрика ялинкових прикрас
Тадаааааам!
Тож, як і обіцяла, сьогодні вивішую звіт про екскурсію мрії (писала його півночі, а відкрию лише зараз, щоб в обід вам було цікаво). Цими вихідними ми їздили на фабрику ялинкових прикрас, тож я уже готова показати вам місце, де творять новорічну казку.
Взагалі-то біля Києва дві таких фабрики: у с.Клавдієво та у с.Луб'янка. І до останньої миті я була впевнена, що ми їдемо на першу, та не жалкую, що помилилася. Тож с. Луб'янка. Трохи більше ніж година автобусом від Києва.
Біля фабрики - така от мальовнича будівля. Так і надихає на творчість.
А це - сама фабрика з вікна другого поверху баса. Жодної вивіски. Лише об'ява про дресування собак і надання собак для зйомок кіно. Як-то кажуть: ніщо не пророкувало...
Всередині фабрики нас зустрів її директор. Приємний і гостинний чоловік (пан Валентин, якщо я не помиляюся), який докладно розповів про всі етапи виробництва, а потім і показав їх. Машинну працю тут не визнають. Тому усі іграшки - ручної роботи. Поставляють їх до США, Німеччини, Росії тощо. А пік продажів приходиться саме на літо. Загалом на фабриці працюють 70 осіб. За минулий рік 22 пішли у декрет =)
Так виглядає вестибюль фабрики іграшок. Розписаний і весь у ящиках із ялинковими прикрасами.
Іграшки виготовляють зі скляних трубок, що сюди поставляють з Полтавського заводу медичного скла. Нам пояснили, що його (медичне скло) виготовляють з чистого піску, а не з битої склотари.
Так виглядає цех склодувів. Коли ми прийшли, тут був вихідний і працювали лише ті, хто був потрібний для демонстрації можливостей виробництва. Жінка у чорному, до слова, виготовляла тюльпани зі скла. Дуже складний процес, який я так і не змогла адекватно відзняти. Утім, готові квіти все ж покажу. Пізніше.
Кульки видувають з розігрітої скляної трубки, запаяної з одного боку.
Розмір кульки видувають на око. Але вона має бути не меншою за одне кільце і не більшою за друге (бачите, оті кільця, що прикріплені до столу?). Не бачила жодної помилки, поки знімала там. Уявіть собі!
Майбутні кульки виглядають так.
Далі відбувається сріблення. Ніякої магії нема. Звичайна хімічна реакція "срібного дзеркала". Усередину наливають розчин срібла та аміаку, потім кульку занурюють у теплу воду і починають трусити по колу.
Спочатку її внутрішність чорніє, а потім з'являється срібне покриття. Весь процес займає 30 секунд для однієї кульки. Можна було б зробити це швидше за допомогою машин, але тоді срібло дуже швидко лущиться, а прикраса втрачає естетичний вигляд.
Це, мабуть, ветерани сріблення =)
Після цього прикраси фарбують, та у той відсік нас не повели - запах фарби не є корисним, тому відразу ми покрокували до місця, де працюють художники. Ящики там повсюди.
Художники здивували. Вони виявилися дітьми. Ну, не те, щоб дітьми, але для мене, вони такими видались. Це - студенти художнього коледжу. А це - їхні робочі місця.
Краса, правда ж?
Фарби наносять у кілька етапів. За один етап наносять лише один колір. Щось намалювали білим, наприклад, повісили на сітку, взяли наступну іграшку, теж написали щось білим. І так по колу усі іграшки. Далі вводять інший колір. Максимум, який використовують тут - 12 кольорів.
Це - готові іграшки. Потім їхні "ніжки" обріжуть і прикріплять цоколь (чи як називається штука, за яку вішають прикраси на ялинки).
Тепер більше фотографій іграшок.
А це (я боюсь образити митців) - ті, іграшки, що намагалися врятувати від невдачі. Ну, я принаймні розумію їх так.
Тут, бачите, і перці, і шкарпетки, і навіть бутса.
Ну, ви зрозуміли =) Ці іграшки, до речі, не посріблені зсередини. Але матовані.
А далі нас повели до крамнички. Кожну придбану іграшку за 1 грн можна вдягти у таку коробочку.
Так виглядають готові тюльпани.
Ну, і іграшкиіграшкиіграшки.
Потім за ту ж таки 1 грн можна попросити майстра написати щось на кульці. Ми підписали три: дві на подарунок,а одну - собі. Але що ми написали собі я вам не скажу =)
Власне, я залишилась задоволеною. Розповім про ще один момент. На фабрику можна їздити і власним транспортом безкоштовно (тільки подзвоніть та попередьте заздалегідь про свій приїзд), вам не відмовлять у екскурсії. До того ж у тамтешньому магазині - ціни виробника, тому можете сумістити приємне із корисним: і подивитесь цікаве, і оновите колекцію ялинкових прикрас. Тільки раджу поквапитись, бо скоро почнеться ажіотаж і іграшки розкуповуватимуть, як гарячі пиріжки.
Тож, як і обіцяла, сьогодні вивішую звіт про екскурсію мрії (писала його півночі, а відкрию лише зараз, щоб в обід вам було цікаво). Цими вихідними ми їздили на фабрику ялинкових прикрас, тож я уже готова показати вам місце, де творять новорічну казку.
Взагалі-то біля Києва дві таких фабрики: у с.Клавдієво та у с.Луб'янка. І до останньої миті я була впевнена, що ми їдемо на першу, та не жалкую, що помилилася. Тож с. Луб'янка. Трохи більше ніж година автобусом від Києва.
Біля фабрики - така от мальовнича будівля. Так і надихає на творчість.
А це - сама фабрика з вікна другого поверху баса. Жодної вивіски. Лише об'ява про дресування собак і надання собак для зйомок кіно. Як-то кажуть: ніщо не пророкувало...
Всередині фабрики нас зустрів її директор. Приємний і гостинний чоловік (пан Валентин, якщо я не помиляюся), який докладно розповів про всі етапи виробництва, а потім і показав їх. Машинну працю тут не визнають. Тому усі іграшки - ручної роботи. Поставляють їх до США, Німеччини, Росії тощо. А пік продажів приходиться саме на літо. Загалом на фабриці працюють 70 осіб. За минулий рік 22 пішли у декрет =)
Так виглядає вестибюль фабрики іграшок. Розписаний і весь у ящиках із ялинковими прикрасами.
Іграшки виготовляють зі скляних трубок, що сюди поставляють з Полтавського заводу медичного скла. Нам пояснили, що його (медичне скло) виготовляють з чистого піску, а не з битої склотари.
Так виглядає цех склодувів. Коли ми прийшли, тут був вихідний і працювали лише ті, хто був потрібний для демонстрації можливостей виробництва. Жінка у чорному, до слова, виготовляла тюльпани зі скла. Дуже складний процес, який я так і не змогла адекватно відзняти. Утім, готові квіти все ж покажу. Пізніше.
Кульки видувають з розігрітої скляної трубки, запаяної з одного боку.
Розмір кульки видувають на око. Але вона має бути не меншою за одне кільце і не більшою за друге (бачите, оті кільця, що прикріплені до столу?). Не бачила жодної помилки, поки знімала там. Уявіть собі!
Майбутні кульки виглядають так.
Далі відбувається сріблення. Ніякої магії нема. Звичайна хімічна реакція "срібного дзеркала". Усередину наливають розчин срібла та аміаку, потім кульку занурюють у теплу воду і починають трусити по колу.
Спочатку її внутрішність чорніє, а потім з'являється срібне покриття. Весь процес займає 30 секунд для однієї кульки. Можна було б зробити це швидше за допомогою машин, але тоді срібло дуже швидко лущиться, а прикраса втрачає естетичний вигляд.
Це, мабуть, ветерани сріблення =)
Після цього прикраси фарбують, та у той відсік нас не повели - запах фарби не є корисним, тому відразу ми покрокували до місця, де працюють художники. Ящики там повсюди.
Художники здивували. Вони виявилися дітьми. Ну, не те, щоб дітьми, але для мене, вони такими видались. Це - студенти художнього коледжу. А це - їхні робочі місця.
Краса, правда ж?
Фарби наносять у кілька етапів. За один етап наносять лише один колір. Щось намалювали білим, наприклад, повісили на сітку, взяли наступну іграшку, теж написали щось білим. І так по колу усі іграшки. Далі вводять інший колір. Максимум, який використовують тут - 12 кольорів.
Це - готові іграшки. Потім їхні "ніжки" обріжуть і прикріплять цоколь (чи як називається штука, за яку вішають прикраси на ялинки).
Тепер більше фотографій іграшок.
А це (я боюсь образити митців) - ті, іграшки, що намагалися врятувати від невдачі. Ну, я принаймні розумію їх так.
Тут, бачите, і перці, і шкарпетки, і навіть бутса.
Ну, ви зрозуміли =) Ці іграшки, до речі, не посріблені зсередини. Але матовані.
А далі нас повели до крамнички. Кожну придбану іграшку за 1 грн можна вдягти у таку коробочку.
Так виглядають готові тюльпани.
Ну, і іграшкиіграшкиіграшки.
Потім за ту ж таки 1 грн можна попросити майстра написати щось на кульці. Ми підписали три: дві на подарунок,а одну - собі. Але що ми написали собі я вам не скажу =)
Власне, я залишилась задоволеною. Розповім про ще один момент. На фабрику можна їздити і власним транспортом безкоштовно (тільки подзвоніть та попередьте заздалегідь про свій приїзд), вам не відмовлять у екскурсії. До того ж у тамтешньому магазині - ціни виробника, тому можете сумістити приємне із корисним: і подивитесь цікаве, і оновите колекцію ялинкових прикрас. Тільки раджу поквапитись, бо скоро почнеться ажіотаж і іграшки розкуповуватимуть, як гарячі пиріжки.