ТХПКВ
О-о-о!! Я побачила цей фільм!! О-о-о!!!
Багато писати не буду, щоб не розпилювати творчу енергію, але трошки розповім.
1. НЕ СПОДОБАЛАСЯ хамовитість адміністратора на касах у кінотеатрі. Певно, якщо я прошу покликати організатора для вирішення із ним робочих питань - це значить, що я хочу побачити саме організатора, а не порадитись із цією особою, як мені працювати. Все одно, що питати у окуліста, як лікувати геморой. І це, блять, не привід вчити мене працювати, давати свої абсолютно недоречні поради, а потім дзвонити цьому організатору і казати у трубку "Да я тоже говорю, что это смешно!". Бажаю цій жінці хорошої карми і доброго здоров'я!
2. КІНО. Кіно мене розірвало на шматки. Емоційністю, сюжетом, акторами, персонажами. Я не виключаю, що там можуть бути якісь огріхи, але я їх не помітила. Я пишаюсь тим, що таке якісне кіно нарешті зробили в Україні. А ще тим, що майже повністю зняли його - тут. І тим, що воно тримає у напрузі до кінця, і викликає цікавість, сльози, пориви якісь. Тобто от сиджу, дивлюсь, а потім ловлю себе на думці, що я напружилася вся, і чекаю, що ж далі буде. Я не згодна із тим, що це кіно - для дорослого покоління. Воно - для молоді, яка здатна думати і розуміти, творити і вчитися. Мені дуже хочеться, щоб такого кіно було більше. Щоб ним цікавились і давали на нього гроші.
Дякую усім причетним.