Нещодавно їздили по роботі до ДДАУ (Агроуніверситет). Там діє гурток, де студенти власноруч виготовляють усілякі макети тварин: від скелетів і м'язових препаратів до повноцінних опудал.
Їхали ми туди задля того, щоб зняти процес виготовлення пітона. Багато фотокарток я не робила, але трошечки привезла. Тому бажаю приємного перегляду і читання.

Це - лише невелика частина того, що раніше було живим 3,5-метровим пітоном. Він мешкав у Ялтинському зоопарку та, уже перебуваючи у поважному віці, помер. Тоді його передали нашим студентам. Точніше - ДДАУ. Там його на півтора року поклали у холодильник і думали, що ж з нього зробити. І вирішили складати скелет. Адже опудало пітона у них вже є (його довжина - 2,7 м), м'язовій матеріал є також, є і макет, що демонструє влаштування різних функціональних систем організму.

Цей пітон має 340 хребців. До 308 з них треба було прикріпити 618 реберець. Я уже казала, що за життя він мав 3,5 м у довжину. Зараз плазун втратив уже 30 см, адже зі скелета прибрали міжхребцеві хрящі та м'язи. Робота триває уже 5 місяців і скоро скінчиться (лишилося близько 10 ребер прикрутити). До скелету прилаштують череп та покладуть у щелепи такий самий кістковий макет мавпи. Мавпа, до речі, приїхала до ДДАУ разом із пітоном, і стане гідним доповненням цього уже майже музейного експонату.

Паралельно із пітоном тут збирають м'якопанцирну черепаху:


Та ігуану:

Опудало ігуани має такий вигляд:

Власне, все. Наостанок викладу трохи фотокарток з самого кабінету.
Це - старий скелет коня. У кадрі, власне, його череп. Просто видався цікавим цей кадр:

А так виглядають внутрощі страуса. Їх препарують у формаліні і закривають у такий акваріум. У такому стані вони можуть зберігатися ду-у-уже довго:

А це - приклда того, як робити опудала не треба:

Студенти кажуть: це неправильно зроблений лебідь. Коли роблять опудала птахів, намочувати пір'я ні в якому разі не можна. А тут - зробили саме так. Тому і вигляд у нього не дуже.
Усі виготовлені експонати зберігаються у Анатомічному музеї ДДАУ (знаходиться на вул.Космічній). Кажуть, там уже близько 700 різних препаратів. Нещодавно от зібрали тапіра. Він наразі є найекзотичнішим у колекції. Взагалі, запевняють, великих тварин збирати значно легше, ніж маленьких. Такі от справи.
До речі, за цими макетами вчаться не лише студенти. Сюди часто приводять школярів. Їм не тільки розповідають про будову різних тварин, а й вчать відповідальності за домашніх улюбленців. Адже не усі тутешні експонати померли через свій поважний вік. Багато хто став жертвою необачного ставлення до себе людини.
На цьому все. Своєрідна установа, втім, маю надію, що вам було цікаво і не надто моторошно.
Цього разу я не надто хотіла тричі переписувати один і той самий текст, тому
цей пост також розміщено на
http://blogr.dp.ua