Dec 15, 2011 15:33
Пишу пост відкритим, щоб усі, хто іноді мене почитує, не будували замків із піску і знали правду.
Я от собі так подумала. Є чотири групи людей, на які я умовно розділяю все своє оточення:
1. ті, хто мені симпатичний;
2. ті, кого я люблю (межі цих двох груп дуже часто перетинаються і взагалі іноді цей кордон стирається);
3. ті, кого я не люблю або, якщо хочете, люто ненавиджу;
4. ті, на кого взагалі "нас-рать"(с) ну, або якщо висловлюватися не так категорично, то мені на них нейтрально.
Із першими двома все ясно. Треба лише зазначити, що усі люди Землі апріорі належать або до цих двох груп, або до групи №4. Люблю я взагалі, можна сказати, всіх. Але із різною інтенсивністю. Найбільш зігріті любов'ю: батьки, дідусі-бабусі, брат, коханий, найближчі мені друзі та колеги .
Але, на мою думку, найбільш щасливими є люди з групи №3. Адже почуття до них сильні, продумані і виховані у мене з неабиякими зусиллями. Бо щоб потрапити у цю групу, якщо чесно, треба дуже постаратися. Треба бути такими, яких я називаю із іронією "пацани вапщє рєбята".
Що ж до групи 4, то туди потрапляють або примусово, або за збігом обставин. Так до чого я це все писала.
Шановні ті, хто був засланий у групи "три" та "чотири", мені ваша думка щодо того, як жити, взагалі нецікава. Тому тримайте її при собі і відсікайтеся. Цілую ніжно, Ваша Д.
емоції,
люди