Останнім часом рух планкерів набирає оберти. Тож хто вони, "бессмысленные и беспощадные" чи направду круті чуваки? Цими вихідними ми зустрічалися із людьми-дошками. І я вельми дякую Марійці Алексевич, що покликала познімати це дійство.
Допомогли нам молоді люди із бандюлі "Zombieplankers".
Вони не тільки зголосилися розповісти нам про свій рух, а й мужньо лежали обличчям у холодний і не надто чистий міський асфальт.
Під час зйомки на ЄБ до нас підійшли двійко людей у чорному і сказали, що, виявляється, на асфальті лежати не можна. Коли ми попросили їх викликати міліцію, вони пішли. Втім, правоохоронців ми так і не дочекалися.
Випробували наші герої і кам'яні кульки на ЄБ. Тепер ми знаємо, що вони не забетоновані і можуть котитися :)
Полежали хлопці і на бронзовому Аксельроді:
І у кущах на алеї із зірками:
І на трамвайних коліях. До речі, вибачаємось перед жіночкою-водієм трамваю, яка, стоячи за квартал від наших експериментів і не побачивши, що хлопці живіщі за усіх живих, злякалася і подумала, що когось переїхало трамваєм.
Лежали не тільки паралельно до поверхні землі, а й майже перпендикулярно:
І навіть отак:
Загалом, моя думка така: вони прикольні. По-перше, вони тренуються, по-друге, своїми діями роблять цікаву картинку. Тож, чому ні? Усім планкінг, пацани! ;)