Jun 09, 2011 22:49
Не написати про "Голубку" було б свинством.
Я давно про неї чула. Я давно на неї хотіла. А тут, мов грім із неба, подарунок у 12 ряд. І на вечір - три години трепету. Це справді було неймовірно. Захоплююче. Правильно. Мене давно нічого так не тримало.
"Голубка" - це рідке поєднання хорошого режисера, хороших акторів, хорошої музики і хорошої п*єси.
І зараз, сидячи в Луцьку, я б’юся об стіни від того, що її немає в Інтернеті (н6авіть тексту українською немає!), що у цьому сезоні її вже не гратимуть, що, певно, Тамара Яценко грала мадам Александру востаннє, що треба чекати аж до осені...
Люди! Я хочу туди, назад, хочу у сцену з Арманом у кінці першого акту! Я хочу це читати, якщо не бачити. Я хочу це відчувати!
Дякую. Дякую. Дякую. Тамарі Яценко, Лілі Ребрик, Стасу Бджезінському (оооох, неймовірний Армане!), Жану Аную, Молодому театрові, Києву, Андрієві...
Дякую.
Я дуже-дуже давно себе так не відчувала.
відчувати життя на дотик