фото: Кірил Кравцов
Біжить собака. Да такий худий-прехудий, облізлий, шерсть скуйовждена. Підбігає до білоруського кордону. Жалісний прикордонник до колег: «Пустіть його, хлопці, дивіться, який він змучений». Пустили. За три місяці назад біжить. Шерсть блискуча, пика вгодована.
- Ти чого ж ти назад біжиш? -питають прикордонники
- Гавкати не дають! - фиркнув у відповідь собака.
Як ми їздили до Білорусі, на мистецький хутір-побратим Чирвоний Кастричник читати
ТУТ