Запрошую

Sep 12, 2011 18:43

Ми з сестрою презентуватимемо нашу книжку "Надія: сплутані пазли" на Львівському Форумі видавців
16 вересня з 13:00 до 14:00
у Палаці Мистецтв.
Стенд № 104




З інтернет-відгуків на роман:

paula_1:Це - найкраще з того, що я читала останнім часом.
Здавалося б, звичайне життя, любовні колізії, сімейні негаразди, зрада й хвороба, творчість і бізнес… Але завдяки головній героїні Наді, дівчині незвичайній, талановитій, харизматичній, стають дивними і її життя, і життя всіх, хто її оточує.
Зненавидіти найближчу людитну, покохати до нестями непутящого хлопця, не боятися їздити автостопом та зчиняти бійки з охоронцями і хуліганами! Смерть незримо й видимо чатує на героїню повсюди. Але фінал несподівано, дивовижно світлий. Просто ліки від депресії!
Не можу зрозуміти: Надійка - "промінь світла" у мороці сучасного життя чи просто чиста серцем дитина, що заплуталась у власних проблемах? Але, як і всі персонажі книги, підпадаю під її чар. Вона мені подобається! С початку - і до кінця! Завдяки їй роман - не чорно-білий, а яскраво-різнокольоровий, як саме життя, де співіснують і добро, і зло, і вірність і зради, і музика і гроші, і щирість і підлість, і зневіра і надія!
Чудова книга! Ставлю їй "15" за десятибальною системою.

annity: я нещодавно почала читати, але в захваті від цієї книги:)

Александр Бортник: Добрый день! Приобрёл Вашу книгу. За вечер до последней страницы. Похожая жизнь. Я не имея возможности помог своему другу афганцу, теперь он, несмотря на трудности, восстановившись помогает мне. Та болезнь страшно лупит по друзьям и знакомым, деньги не лечат... В Козельщине батюшка Петро друг афганец. Я ехал в Афган к талибам, он сутки меня молил возле Козельщанской иконы. В Герате товарищ Вахид сказал, что будут нас расстреливать, я вспомнил: а как же Козельщина. Удалось уйти через Иран. Местный мула талиб всё говорил - от тебя сила исходит, ты кто? а я думал о ПЕТРЕ И КОЗЕЛЬЩИНЕ. Ему говорить нельзя, что друг ОТЕЦ Петро в дорогу молил, что есть у нас храм в Козельщине. Силу я чувствовал. Петро в одежду мне крестик вшил и ещё хлеб по карманам положил... не понимаю я этого, но что-то мне помогло вернуться благополучно, живым домой. Вернулся, орден государственный высокий получил за "командировку на войну", а другу Петру и Козельщанской иконе ничего... только мои рассказы, да не знаю поверил кто. И жену свою я так же [как в романе "Надія: сплутані пазли"] на дороге нашёл, чуть мимо не проехал, холодно было, без снега, но дождь... теперь у нас два сына и две дочки.

Lidia (Leicestershire , United Kingdom):I've always enjoyed reading Lapina and Gorban's books and love to see how their mastership grows on and on. The last published one, "Nadia. Splutani pazly" is really a masterpiece. I can re-read it again and again.
It's a great honour for me to have received an offer of participation in delivering this wonderful work of art to the readers all over the world.
I'll try to do my best.
And thank you for creating your true-to-life stories, which make a reader feel deeply involved from the very first pages.

roziava: А я дочитую "Надія: сплутані пазли", цікаво, незвично, захопливо... Люблю такі книжки, від яких відірватись не можливо.

книги, литература, творчество, выставки, объявление

Previous post Next post
Up