Микола Вінграновський
Кіт, зима і весна
Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він: зима
Його біла підзива.
- Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?
- Бо я чорний,- каже кіт,-
Я лишаю чорний слід.
Коли ж біла ти сама,
То й білій тут дотемна.
І пішов кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!