Перемены всегда застают нас врасплох. Мы вечно ходим протоптанными тропами, низко опустив голову, не отрывая пристыженного взгляда от земли; мы устали от этих надоевших троп и уверены, что так будет продолжаться всегда. Да и откуда взяться переменам, если ни письмо, ни телеграмма, ни даже телефонный звонок не предупредили нас о
(
Read more... )
Comments 2
А ось цей абзац набагато вищого рівня за інші "весняно-крізісні".
Reply
Всьо буде як попало і навіть краще!
ну да)) демон з пурпуровими крилами десь в дорозі з листом.
Reply
Leave a comment