Вже не є секретом те, що після інавгурації у травні цього року новообраного Президента Росії Володимира Путіна ціни на природній газ для російського населення та промисловості будуть різко збільшені.
Вже у липні цього року ціна на газ для російської промисловості зросте щонайменше на 15%. Держава більше не буде датувати власне населення та виробництво. Відповідно, очікується також збільшення ціни на російський газ для його іноземних покупців, у тому числі - для України.
Що твориться в російському газовому секторі?
У 2011 році в Росії було видобуто близько 510 мільярдів кубічних метрів природного газу. З них близько 60% газу було продано на внутрішньому російському ринку, решта 40% - експортована на іноземні ринки. У цьому зв’язку важливо відзначити, що за рейтингом внутрішнього споживання Росія продовжує займати одне з перших місць у світі, що вказує, серед іншого, на серйозно недорозвинутий енергозберігаючий процес та неефективність використання цього природного ресурсу.
Цікаво, що російський газовий монополіст Газпром фактично продає газ за трьома категоріями цін:
- перше, це газ для внутрішнього споживання. Його ціна у 2011 році коливалася у межах 75-97 дол. за тисячу кубічних метрів. Зрозуміло, що за таких умов займатися економією або енергозбереженням взагалі немає жодного сенсу;
- друге, це газ для так званих держав колишнього СРСР. У 2011 році ціна для цих споживачів становила від 200 до 300 дол. за тисячу кубічних метрів, в залежності від лояльності до Росії та її вищого керівництва;
- третє, це газ для країн Європейського Союзу. Його ціна у 2011 році становила від 350 до 450 дол. за тисячу кубічних метрів.
Звичайно, такий аналіз вказує на те, що російський монополіст внаслідок низьких внутрішніх цін на газ недоотримає величезні кошти. В умовах, коли нові газові родовища практично не розробляються, це створює серйозні потенційні ризики для усього російського газового ринку.
Отже, підняття внутрішніх цін - крок практично неминучий. Сьогодні ж ми бачимо спробу зменшити збитки від продажу газу на внутрішньому ринку шляхом постійного накручування цін, за яким російський газ продається ззовні, у першу чергу - сусідній Україні.
Це - ганьба для нинішньої української влади, яка замість пошуку альтернативних джерел постачання газу випрошує в Москві, стоячи на колінах, знижки на газ. Причому, поки безрезультатно.
Що робити Україні?
Шукати альтернативні шляхи та джерела постачання газу, а також активізувати дискусію по видобутку сланцевого газу.
За тиждень я маю намір здійснити візит до Польщі - сусідньої і дружньої нам країни, яка давно і доволі успішно працює над питанням видобутку сланцевого газу. Під час запланованих зустрічей питання про співпрацю в сфері енергетики порушуватимуться обов’язково.
Буду робити за Азарова його роботу, бо шкода дивитись на приниження української влади перед Газпромом, адже таким чином принижується вся 46-мільйонна українська громада.
Не Крим в оренду треба віддавати - а головою думати і шукати цивілізовані шляхи зменшення власної енергетичної залежності.
Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії