Шануймо Великого Кобзаря!
Сьогодні, 22 травня - важливий день для кожного українця.У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні.
Я маю мету повернути в Україну з Москви також і прах Довженка, як заповів Олександр Петрович.
Щодо Шевченка, - цей геніальний український поет та мислитель, зіграв вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури.
У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей, які до нього ще не порушувалися. Він підніс українську літературу до світового рівня, відкрив нові загальнолюдські демократичні цінності.
Тарас на завжди залишиться у наших серцях…
Я ініціював законопроект, щоб наш Великий Кобзар був державним символом разом з Державним Прапором, Державним Гімном і Державним Гербом.
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині -
Однаковісінько мені.
В неволі виріс меж чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій - не своїй землі.
І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: “Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись”.
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
Ваш Олег Ляшко