(no subject)
Він..Як швидко та стрімко "ввірвався" в моє життя, так швидко пролетів "свій" час, і так швидко "вилетів" з мого життя... Завжди дивувалась, звідки в тобі тільки та реактивність береться?
Але пам"ять, о, то ще те стерво, яке фіг дасть забути хоч одну спільно проведену хвилинку, хоч одну маленьку неважливу детальку... Ні, вона, с*ка, закарбувала все... Все, від початку і до кінця... Я пам"ятаю колір своєї улюбленої його футболки... Я пам"ятаю його запах, і тепер, в житті "без нього" той запах так часто відчувається навкруги, як на зло... Я пам"ятаю різні вирази його обличчя, в залежності від моїх слів... Я пам"ятаю все, що було в нас вперше, і як воно було... Я пам"ятаю перше побачення, перші обійми, перший потиск руки, перше погладжування волосся, перший поцілунок, перший вечір, перші години, перші хвилини, перший секс в кінці кінців... Пам"ятаю перший дзвінок, першу смс-ку, першу спільну поїздку...та що тут говорити... я пам"ятаю все НЕ тільки "перше", але і те, що було пізніше... Я можу розповісти до деталь наші розмови, можу детально описати одяг кожного з нас у КОЖНУ зустріч... Можу описати свої емоції похвилинно... Можу говорити про нього погодинно... Я пам"ятаю все, і від цього ще гірше... Я пам"ятаю все, і разом з цими спогадами розумію всю важливість цієї людини в моєму житті... Я пам"ятаю його посмішку, його руки, його доторки, його щетинку, яку я так любила, а він мені не вірив... Я живу вулицями, по яких ми колись ходили, музикою, яку ми колись разом слухали, розмовами, які ми так любили, напоями, які ми разом пили, сигаретами, які ми курили... Хвилинами, які були переповнені щастям, щирістю, коханням...
Так, я живу минулим, але я живу ЩАСЛИВИМ минулим... Я любила тебе, і тепер люблю.... Можливо, ти ніколи про це не дізнаєшся, але головне, що це знаю я, і що я маю сміливість говорити про це... Я розтоптала свою гордість, частково це неправильно, я знаю, але Любов не гордиться...
Твоє ім"я прекрасне...Ти знаєш, при першій зустрічі я тобі це сказала... Твої погляди на життя і взагалі на все навколо настільки мені близькі, навіть рідні... Ти так сподобався моїй мамі... ти так хотів з нею познайомитись... Для ЧОГО? Щоб потім все порвати і залишити десь далеко за межами свого серця?
Улюблена музика... Скрябін... Для чого в тебе в машині був його диск? Для того, щоб зараз навіть голос цього чоловіка нагадував мені про тебе?
Важко, але якось воно буде...
Але пам"ять, о, то ще те стерво, яке фіг дасть забути хоч одну спільно проведену хвилинку, хоч одну маленьку неважливу детальку... Ні, вона, с*ка, закарбувала все... Все, від початку і до кінця... Я пам"ятаю колір своєї улюбленої його футболки... Я пам"ятаю його запах, і тепер, в житті "без нього" той запах так часто відчувається навкруги, як на зло... Я пам"ятаю різні вирази його обличчя, в залежності від моїх слів... Я пам"ятаю все, що було в нас вперше, і як воно було... Я пам"ятаю перше побачення, перші обійми, перший потиск руки, перше погладжування волосся, перший поцілунок, перший вечір, перші години, перші хвилини, перший секс в кінці кінців... Пам"ятаю перший дзвінок, першу смс-ку, першу спільну поїздку...та що тут говорити... я пам"ятаю все НЕ тільки "перше", але і те, що було пізніше... Я можу розповісти до деталь наші розмови, можу детально описати одяг кожного з нас у КОЖНУ зустріч... Можу описати свої емоції похвилинно... Можу говорити про нього погодинно... Я пам"ятаю все, і від цього ще гірше... Я пам"ятаю все, і разом з цими спогадами розумію всю важливість цієї людини в моєму житті... Я пам"ятаю його посмішку, його руки, його доторки, його щетинку, яку я так любила, а він мені не вірив... Я живу вулицями, по яких ми колись ходили, музикою, яку ми колись разом слухали, розмовами, які ми так любили, напоями, які ми разом пили, сигаретами, які ми курили... Хвилинами, які були переповнені щастям, щирістю, коханням...
Так, я живу минулим, але я живу ЩАСЛИВИМ минулим... Я любила тебе, і тепер люблю.... Можливо, ти ніколи про це не дізнаєшся, але головне, що це знаю я, і що я маю сміливість говорити про це... Я розтоптала свою гордість, частково це неправильно, я знаю, але Любов не гордиться...
Твоє ім"я прекрасне...Ти знаєш, при першій зустрічі я тобі це сказала... Твої погляди на життя і взагалі на все навколо настільки мені близькі, навіть рідні... Ти так сподобався моїй мамі... ти так хотів з нею познайомитись... Для ЧОГО? Щоб потім все порвати і залишити десь далеко за межами свого серця?
Улюблена музика... Скрябін... Для чого в тебе в машині був його диск? Для того, щоб зараз навіть голос цього чоловіка нагадував мені про тебе?
Важко, але якось воно буде...