no name
коли пальці переплелися міцно
на світі тісно стало всім іншим
сотні маленьких автомобілів
прогнались під шкірою ніби там автобани
все завмерло і тільки швидкість серцебиття між нами
двері зачинились, я перестала відчувати внутрішній вітер
слова повилітали з голови, мовчання відбилось у твітер
той день певно став кінцем мого світу без тебе
й кімнатою спокою, де поза обіймами більш нічого не треба